Антифосфоліпідний синдром та ураження легень
Резюме. Антифосфоліпідний синдром характеризується венозним та артеріальним тромбозом і тяжкими ускладненнями, що призводять до частих летальних наслідків. Продукція антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла, антитіла до β2-глікопротеїну I та вовчакові антитіла) сприяє ушкодженню, головним чином, ендотелію судинної стінки, що запускає механізм гіперкоагуляції та тромбоутворення під впливом зовнішніх чинників. Антифосфоліпідні антитіла можуть сприяти розвитку дисфункції органів через механізми імунної відповіді та системи гемостазу, пов’язані між собою. Їх вплив на легеневу систему, який недостатньо вивчено, є важливим для вчасної діагностики антифосфоліпідного синдрому. Мета дослідження – проаналізувати та систематизувати літературні джерела, щоб оцінити частоту та причини виникнення антифосфоліпідного синдрому, його патогенез та механізми ураження легень на фоні даного захворювання. Матеріали і методи. Опрацьовано матеріали з інформаційних «Internet»-ресурсів, публікації закордонних та українських фахових видань, медичної бази даних MEDSCAPE/PubMed за останнє десятиріччя. Результати. Клінічні дослідження пацієнтів з антифосфоліпідним синдромом із легеневими ускладненнями показали неоднозначність у підходах верифікації та лікування. Точна причина виникнення даного синдрому остаточно нез’ясована. Головними наслідками його є активація системи гіперкоагуляції та тромбоутворення, що зумовлює ішемію тканин чи викликає, навіть, поліорганну недостатність. Це провокується утворенням трьох типів антифосфоліпідних автоантитіл. Проте антифосфоліпідні антитіла не завжди виявляють у хворих з антифосфоліпідним синдромом, які мають клінічні прояви. Тоді діагностують серонегативний антифосфоліпідний синдром. Клінічний спектр проявів, пов'язаних із наявністю антифосфоліпідних антитіл, поступово розширюється, включаючи опис декількох легеневих проявів. Сюди належать тромбоемболія легеневої артерії, легенева гіпертензія, гострий респіраторний дистрес-синдром, фіброзуючий альвеоліт. Однією з інфекційних хвороб, при якій утворюються антифосфоліпідні антитіла, є SARS-CoV-2, особливо за тяжкого перебігу. Ведення хворих з ускладненнями після перенесеного COVID‑19 є актуальним питанням сьогодення. Висновки. Недостатнє вивчення механізмів ураження легень при антифосфоліпідному синдромі є поштовхом для нових досліджень у даній галузі медицини. Розкриття патогенетичних механізмів утворення автоімунних антитіл і їх роль у прогресуванні цієї патології є обов’язковими для постановки чіткого діагнозу. Більшість легеневих ускладнень має тяжкий перебіг, який часто призводить до втрати пацієнта
антифосфоліпідний синдром, легені, тромбоемболія легеневої артерії, антифосфоліпідні антитіла
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12552[1] Antiphospholipid syndrome and the lungs / S. Yılmaz, Z. Yılmaz // Еuropean Medical Journal. – 2017. – Vol. 2 (1). – P. 76–82.
[2] Антифосфоліпідний синдром: сучасний погляд на добре відому проблему / Ю. О. Дубоссарська // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2018. – No 1 (114). – С. 27–29
[3] Продукция активных форм кислорода и развитие апоптоза в лейкоцитах крови при экспериментальном антифосфолипидном синдроме / О. З. Яремчук, Е. А. Посохова, П. Г. Лихацкий [и др.] // Georgian Medical News. – 2020. – No 2(299). – Р. 120–125.
[4] Antiphospholipid syndrome / M. Petri // HHS Public Access Author manuscript. – 2020. – Vol. 225. – P. 70–81. DOI: 10.1016/j.trsl.2020.04.006.
[5] Показники прооксидантно-антиоксидантної системи печінки при експериментальному антифосфоліпідному синдромі та застосуванні L-аргініну / О. З. Яремчук, [та ін.] // Медична та клінічна хімія. – 2017. – No 3. – С. 63–70.
[6] Васильев Д. В. Антифосфолипидный синдром: клиника и генетика тромботических проявлений / Д. В. Васильев, Л. В. Чернобай, О. В. Васильева // Укра-їнський журнал медицини, біології та спорту. – 2017. – No 2 (4). – С. 161–167.
[7] Pulmonary hypertension associated with antiphospholipid antibody: Call for a screening tool? / R. Parthvi, R. Sikachi, A. Agrawal [et al.] // Intractable Rare Dis Res. – 2017. – Vol. 6 (3). – P. 163–171.
[8] Lung disease in antiphospholipid syndrome / G. Maioli, G. Calabrese, F. Capsoni [et al.] // Semin. Respir. Crit. Care Med. – 2019. – Vol. 40 (2). – P. 278–294.
[9] Anti-phospholipid syndrome and COVID-19 thrombosis: connecting the dots / M. L. T. Bryce Tan, R. Cherian, B. Chandra // Rheumatology Advances in Practice. – 2021. – P. 1–14.
[10] Антифосфоліпідний синдром під маскою легеневої патології: клінічні спостереження пульмонолога / О. К. Яковенко, С. Л. Гріфф, Т. Л. Яковенко // Конференція «Захворювання дихальних шляхів». Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2019. – No 7 (120). – С. 14–23.
[11] In vivo role of neutrophil extracellular traps in antiphospholipid antibody-mediated venous thrombosis / H. Meng, S. Yalavarthi, Y. Kanthi [et al.] // Arthritis Rheumatol. – 2017. – Vol. 69. – P. 655–667. DOI: 10.1002/art.39938.
[12] The H1 haplotype of the endothelial protein C receptor protects against arterial thrombosis in patients with antiphospholipid syndrome / M. A. Plasin-Rodriguez, I. Rodriguez-Pinto, P. Patricio [et al.] // Thromb. Res. – 2018. – Vol. 169. – P. 128–134. DOI: 10.1016/j.thromres.2018.07.006.
[13] Cellular and molecular mechanisms of anti-phospholipid syndrome / M. Radic, D. Pattanaik // Frontiers in Immunology. – 2018. – Vol. 9. Article 969.
[14] New biomarkers for atherothrombosis in antiphospholipid syndrome: Genomics and epigenetics approaches / Ch. Lopez-Pedrera, N. Barbarroja, A. Mª Patiño-Trives [et al.] // Front. Immunol. – 2019. – Vol. 10. DOI: 10.3389/fimmu.2019.00764.
[15] New insight into antiphospholipid syndrome: antibodies to β2glycoprotein I-domain 5 fail to induce thrombi in rats / P. Durigutto, C. Grossi, M. O. Borghi [et al.] // Haematologica. – 2019. – Vol. 104 (4). – P. 819–826.
[16] Антифосфоліпідний синдром (AФС, синдром Х'юза) / https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.16.4 // Published 2018.
[17] Antiphospholipid antibodies in patients with COVID-19: a relevant observation? / K. M. J. Devreese, E. A. Linskens, D. Benoit, H. Peperstraete // J. Thromb. Haemost. – 2020. – DOI: 10.1111/jth.14994.
[18] COVID-19, antiphospholipid antibodies, and catastrophic antiphospholipid syndrome: A possible association? / G. El Hasbani, A. T. Taher, A. Jawad, I. Uthman // Clinical Medicine Insights: Arthritis and Musculoskeletal Disorders. – 2020. – Vol. 13. – P. 1–8.
[19] Свінціцький А. С. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) / А. С. Свінціцький, П. Гаєвські // Внутрішні хвороби. – 2018/19. https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.2.33.2.
[20] Венозна тромбоемболія: тягар хвороби та її ризики / Підготовлено за матеріалами виступу Ajay Kakkar на пленарній сесії «VTE Safety Zone», жовтень 2018 р., Дубай (ОАЕ) // Український медичний часопис. – 2019. – No 3 (131), Т. 1.
[21] Тромбоемболія легеневої артерії / Настанова з кардіології (за ред. В. М. Коваленка, 2009). https://compendium.com.ua/uk/clinical-guidelines-uk/cardiology-uk/section-10-uk/tromboemboliya-legenevoyi-arteriyi/
[22] Тромбоемболія легеневої артерії: етіологія, патогенез, діагностика. Лікування та профілактика / Ю. С. Хмельницька - 2018. https://www.webcardio.org/Forums/Thread.aspx?thread=83&mid=34&pageid=5&ItemID=7.
[23] Pulmonary Embolism (PE) / D. R. Ouellette, A. Harrington // https://emedicine.medscape.com/article/300901-overview. – 2020.
[24] Pulmonary embolism (Blood Clot in Lung): Symptoms and More / Medically reviewed by Raj Dasgupta, MD — Written by Brian Krans // https://www.healthline.com/health/pulmonary-embolus. – 2021.
[25] Imaging of acute pulmonary embolism: an update / A. J. E. Moore, J. Wachsmann, M. R. Chamarthy [et al.] // Cardiovasc. Diagn. Ther. – 2018. – Vol. 8 (3). – P. 225–243.
[26] Легенева гіпертензія, асоційована із системними захворюваннями сполучної тканини: сучасні підходи до ранньої діагностики / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Практикуючий лікар. – 2019. – Т. 8, No 1. – С. 10–19.
[27] Легенева гіпертензія (ЛГ) / https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.2.21. – 2018.
[28] Проценко Г. О. Легенева гіпертензія у хворих на системну склеродермію / Г.О. Проценко, Ю. М. Сіренко // Український ревматологічний журнал. – 2016. – No 4 (66). – С. 75–78.
[29] Pulmonary hypertension due to left heart disease / J.-L. Vachiéry, R. J. Tedford, S. Rosenkranz [et al.] // Eur. Respir. J. – 2019. – Vol. 53 (1). – P. 180–189. DOI: 10.1183/13993003.01897-2018.
[30] Haemodynamic definitions and updated clinical classification of pulmonary hypertension / G. Simonneau, D. Montani, D. S. Celermajer [et al.] // Eur. Respir. J. – 2019. – Vol. 53 (1). – P. 180–1913. DOI: 10.1183/13993003.01913-2018
[31] Гострий респіраторний дистрес синдром / В. І. Денесюк, О. В. Денесюк ; за ред. В. М. Ковален-ка // Внутрішня медицина. – 2019. Джерело: https://compendium.com.ua/uk/tutorials-uk/vnutrishnya-meditsina/3-rozdil-zakhvoriuvannia-orhaniv-dykhannia/3-9-gostrij-respiratornij-distres-sindrom/
[32] Thompson B. T. Acute respiratory distress syndrome / B. T. Thompson, R. C. Chambers, K. D. Liu // The New England Journal of Medicine. – 2017. – Vol. 377 (6). – Р. 562–572.
[33] Тренінг з надання екстреної допомоги при важкій гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ) / Клінічні синдроми // Центр громадського здоров’я МОЗ, 2019.
[34] Acute respiratory distress syndrome / M. Confalonieri, F. Salton, F. Fabiano // Eur. Respir. Rev. – 2017. – Vol. 26. – P. 116–160. DOI: 10.1183/16000617.0116-2016.
[35] Stoots S. A. Clinical insights into diffuse alveolar hemorrhage in antiphospholipid syndrome / S. A. Stoots, L. Lief, D. Erkan // Curr. Rheumatol. Rep. – 2019. – Vol. 21 (10). – P. 56. DOI: 10.1007/s11926-019-0852-7
[36] Современные представления об идиопатическом фиброзирующем альвеолите / Л. А. Ковалевская, Т. Н. Горбенко, Р. А. Жураковский [та ін.] // Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2017. – No 4 (50). – С. 81–88.
[37] Ідіопатичний легеневий фіброз (ідіопатичний фі-брозуючий альвеоліт, ІЛФ) / Внутрішні хвороби. – 2018/19. https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.3.12.1.1.