Кількісна морфологічна оцінка вікового ремоделювання венозного русла передміхурової залози

Резюме. Відомо, що венозне русло відіграє важливу роль у дренуванні венозної крові від органів. При порушенні вказаної функції в органах виникає венозне повнокров’я, що ускладнюється гіпоксією, дистрофією та некробіозом клітин та тканин. Необхідно вказати, що вікові структурні зміни венозного русла передміхурової залози досліджені недостатньо. Мета дослідження – за допомогою кількісних морфологічних методів вивчити особливості вікового ремоделювання венозного русла передміхурової залози. Матеріали і методи. Досліджено венозне русло передміхурової залози 40 лабораторних білих щурів-самців, яких поділили на 2 групи: перша нараховувала 20 інтактних практично здорових тварин віком 8 місяців, які знаходилися у звичайних умовах віварію, друга – 20 білих щурів віком 24 місяці. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. З передміхурової залози виготовляли гістологічні мікропрепарати, на яких визначали діаметр закапілярних венул, венул, зовнішній та внутрішній, товщину стінки венозних судин, висоту ендотеліоцитів, діаметри їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в цих клітинах, відносні об'єми ушкоджених ендотеліоцитів, щільність мікросудин. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Морфометрично встановлено, що з віком діаметр закапілярних венул передміхурової залози зріс на 7,4 %, венул – на 6,7 %, зовнішній діаметр венозних судин – на 5,8 %, внутрішній – на 11,9 %, відносний об′єм ушкоджених ендотеліоцитів – у 2 рази, товщина стінки вен зменшилася на 8,5 %, висота ендотеліоцитів – на 3,9 %, їх ядер – на 4,3 %. Щільність мікросудин та ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах не змінювалися, що свідчило про вікову стабільність тканинного та клітинного структурних гомеостазів. Висновки. Вікова структурна перебудова венозного русла передміхурової залози у лабораторних білих щурів характеризується розширенням венозної ланки гемомікроциркуляторного русла, венозних судин, зменшенням товщини їх стінок, атрофією ендотеліоцитів, зростанням відносного об’єму ушкоджених ендотеліоцитів при збереженій стабільності клітинного структурного гомеостазу. Ступінь вікової структурної перебудови венозного русла передміхурової залози домінує у закапілярних венулах та венулах

передміхурова залоза, венозне русло, вік

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12755

[1] Устенко Р. Л. Стереоморфометрические особенности строения простаты человека и сложности ее номенклатуры / Р. Л. Устенко, О. А. Шерстюк, А. В. Пилюгин // Галицький лікарський вісник. – 2015. – Т. 22, No 3. – С. 111–114.

[2] Шепітько   В.   І.   Структурна   організація передміхурової залози / В. І. Шепітько, О. В. Вільхова, Ю Р. Согуйко, Р. Р. Согуйко // Вісник проблем біології і медицини. – 2015. – Вип. 4, т. 2 (125). – С. 59–62.

[3] Шерстюк  О.  А.  Особенности  экстра-  и  интра-органного  кровеносного  русла  простаты  человека  / О.  А.  Шерстюк,  Я.  А.  Тарасенко,  А.  А.  Тихонова  // Актуальні  питання  медичної  науки  та  практики:  ДЗ, ЗМАПО МОЗ України, 2015. – Вип. 82 (2). – С. 269–273.

[4] Байбаков  В.  М.  Морфофункціональні  зміни  ве-нозного  русла  як  ланки  дренажної  системи  яєчка  при травмуванні  судинних  анастомозів  сім’яного  канатика в експерименті / В. М. Байбаков // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2011. – Т. 16, No 4. – С. 32–35.

[5] Методики   морфологічних   досліджень   / М. М. Багрій, В. А. Діброва, О. Г. Попадинець, І. М. Гри-щук. – Вінниця : Нова книга, 2016. – 238 с.

[6] Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии / Г. Г. Автандилов. – М. : Медицина, 2002. – 240 с.

[7] Запорожан В. М. Біоетика і біобезпека / В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – К. : Здоров’я, 2013. – 456 с.

[8] Гржибовский  А.  И.  Сравнение  количественных данных  двух  парных  выборок  с  использованием  программного обеспечения Statistica и SPSS: параметрические и непараметрические критерии / А. И. Гржибовский, О. В. Иванов, М. А. Горбатова // Наука и здравоохране-ние. – 2016. – Т. 3. – С. 5–25.

[9] Dzhalilova  E.  A.  Ultrastructural  organization  of  rat myocardium and hemomicrocirculatory bed links in norm its reconstruction under experimental streptozotocin – induced diabetes / E. A. Dzhalilova, Vu. Kryvko // Ytalth. – 2013. – Vol. 1. – P.115–125.

[10] Хламанова Л. І. Морфофункціональні особливості апоптозу. Проблеми та перспективи застосування апоп-тозу в сучасній медицині / Л. І. Хламанова, М. Д. Северилова, Ю. В. Ткаченко // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2021. – No 2 (4). – С. 185–191.

[11] Аксьонов Є. В. Ендотеліальна дисфункція та шляхи  її  профілактики  при  проведенні  рентгенендоваску-лярних процедур по реканалізації коронарних артерій / Є. В. Аксьонов // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2019. – No 5 (21). – С. 105–108.

[12] Малярська  Н.  В.  Ендотеліальна  дисфункція  як універсальний  предиктор  розвитку  серцево-судинної патології та можливості її корекції в практиці сімейних лікарів  /  Н.  В.  Малярська,  М.  А.  Калініченко  //  Ліки України. – 2017. – No 1 (207). – С. 38–41.