Особливості перебігу бешихи

В.П. Борак

Резюме. Бешиха вважається однією з найбільш неприємних та небезпечних хвороб, яка в більшості викликається бактеріальною інфекцією та проявляється у вигляді запалення шкірних покривів різної інтенсивності та симптомів ендогенної інтоксикації. Вчасне виявлення захворювання та призначення патогенетично обґрунтованого лікування є запорукою успіху в лікуванні даної патології. Мета дослідження – встановити особливості перебігу сучасної бешихи. Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та опрацьовано 147 історії хвороб з архівних документів. Групи порівняння були зіставними за віком, статтю, за локалізацією запального вогнища, за кратністю захворювання, за тяжкістю перебігу захворювання, сезонністю. У роботі ми дотримувалися клінічної класифікації бешихи за В. Л. Черкасовим. Отримані дані обробляли на персональних комп’ютерах за допомогою пакета прикладних програм EXCEL-2003. Результати. Хворих поділили на три групи: з первинною, із рецидивною та повторною бешихою. Серед хворих переважали жінки. Найбільша кількість пацієнтів госпіталізована влітку та весною – 47 хворих, літом – 73, восени – 15 і взимку – 12, тобто в літньо-осінньому періоді бешихове запалення розвивається більше, ніж у три–чотири рази частіше (81,6 %), порівняно із зимово-весняним (18,3 %). За кратністю захворювання поділ такий: первинна бешиха – 101 (68,7 %) осіб, значно переважає над іншими формами, рецидивна – 30 (20,5 %) і повторна – 16 (10,8 %). Ступінь тяжкості хвороби у 58,5 % обстежуваних був середньо-тяжким. Серед клінічних форм еритематозну форму діагностовано у 49,7 % хворих, еритематозно-бульозну – у 24,5 %, еритематозно-геморагічну і бульозно-геморагічну – в 25,8 %. Висновки. Бешиха частіше спостерігалася у жінок, мала чітку літньо-осінню сезонність. Реєструється переважно первинна бешихова інфекція, еритематозна форма значно частіше за геморагічні. Перебіг середньої тяжкості превалює над легким і тяжким. Найчастіше запальний процес уражає нижні кінцівки. У клінічній картині вирізняється інтоксикаційний синдром. Ускладнення розвиваються зрідка, причому тільки локальні

бешиха, інтоксикація, рецидиви, ступінь тяжкості хвороби, клінічні форми

[1] Ільїна Н. І. Сучасний перебіг бешихи / Н. І. Ільїна, В. В. Захлєбаєва // Інфекційні Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти. – Суми : Сумський держ. мед. ун-т. – 2014. – No 4 (78). – С. 39–42.

[2] Патоморфологическая и патогистохимическая характеристика рожистой инфекции / В. В. Николов, М. А. Андрейчин, В. С. Копча, Н. А. Васильева // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2015. – No 1. – С. 9–12.

[3] Epidemiology and comorbidity of erysipelas in primary care / S. Bartholomeeusen, J. Vandenbroucke, C. Truyers, F. Buntinx // Dermatol. – 2007. – Vol. 215. – P. 118–122.

[4] Druml W. Amino acid kinetics in patients with sepsis / W. Druml, G. Heinzel,G. Kleinberger // Americal Journal of Clinical Nutrition. – 2001. – Vol. 73. – P. 908–913.

[5] Goettsch W. G. Burden of illness of bacterialcellulitis and erysipelas of the leg in the Netherlands / W. G. Goettsch, J. N. Bouwes-Bavinck, R. M. C. Herings // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. – 2006. – Vol. 20. – P. 834–839

[6] Hirschmann J. V. Lower limb cellulitis and its mimics: part I. Lower limb cellulitis / J. V. Hirschmann, G. J. Raugi // J. Am. Acad. Dermatol. – 2012. – Vol. 67. – P. 163–175.

[7] Vuopio-Varkila J. Factors predisposing to acute and recurrent bacterial non-necrotizing cellulitis in hospitalized patients: A prospective case-control study / J. Vuopio-Varkila // Clin. Microbiol. Infect. – 2010. – Vol. 16. – P. 729–734

[8] Acute bacterial, nonnecrotizing cellulitis in Finland: microbiological findings / T. Siljander, M. Karppelin, S. Vahakuopus [et al.] // Clin. Infect. Dis. – 2008. – Vol. 46. – P. 855–861.