Показники ендогенної інтоксикації у щурів при доброякісній гіперплазії простати на тлі токсичної дії етанолу
Резюме. Доброякісна гіперплазія простати серед урологічних захворювань чоловіків старшого віку посідає вагоме місце з тенденцією до зростання. Найпоширенішою соціальною проблемою є вживання алкоголю. Його токсичної дії зазнають багато систем та органів, адже він легко взаємодіє з багатьма процесами життєдіяльності організму. За рахунок синдрому ендогенної інтоксикації ми можемо оцінити багато даних та отримати результати про перебіг багатьох захворювань за рівнем молекул середньої маси та змін еритроцитарного. Мета дослідження – вивчити зміни показників ендогенної інтоксикації за рівнем молекул середньої маси та змін еритроцитарного індексу в щурів із доброякісною гіперплазією простати за поєднаної дії етанолу. Матеріали і методи. Експериментальних тварин поділили на 4 групи: перша (контрольна група) – щури, яким протягом 28 діб вводили дистильовану воду перорально; друга група – тварини, яким протягом 28 днів вводили 40 % розчин етанолу із розрахунку 2 мл/100 г маси тіла перорально 1 раз на добу. У щурів третьої групи моделювали розвиток доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) за допомогою підшкірного введення ампульного 5 % тестостерону в дозі 0,1 мг/кг 1 раз на добу тривалістю 28 діб; у четвертій групі (12 тварин) відтворювали модель ДГПЗ із додатковим токсичним впливом 40 % розчину етанолу із розрахунку 2 мл/100 г маси тіла внутрішньо 1 раз на добу тривалістю 28 діб. Результати. У результаті досліджень, які ми провели, у тварин різних дослідних груп за умов експериментального моделювання доброякісної гіперплазії простати виявлено, що відбувається поступове зростання показників ендогенної інтоксикації на 7-шу, 14-ту, 21-шу доби експерименту. Найвищих показників усі маркери ендогенної інтоксикації (ЕІ) досягли на 21 добу дослідження.
етанол, ендогенна інтоксикація, доброякісна гіперплазія простати
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12759[1] Яковлєва Л. В. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози, діагностика і лікування (огляд літератури) / Л. В. Яковлєва, Н. Я. Музика // Клінічна фармація. – 2009. – Т. 13, No 4. – С. 66–70.
[2] Харченко О. Токсична дія етанолу та його продуктів на організм / О. Харченко, Г. Гавриш, Л. Остапченко / Вісн. НАН України. – 2006. – No 3. – С. 57–64.
[3] Романюк А.М, Шкрьоба О. А. Морфогенез передміхурової залози щурів у віковому аспекті / А. М. Романюк, О. А. Шкрьоба // Український морфологічний альманах. – 2014. – Т. 12, No 2. – С. 79–81.
[4] Волошина І. С. Сучасні уявлення про морфогенез внутрішніх органів чоловічої статевої системи під дією різних факторів / Волошина І. С. Український морфологічний альманах. – 2011. – Т. 9, No 4. – С. 155–160.
[5] Показники ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит із цукровим діабетом 1-го типу / О. О. Мазур, О. А. Оленович, О. Г. Плаксивий [та ін.] // Буковинський медичний вісник. – 2017. – Т. 21, No 1 (81). – С.76–80.
[6] Кліщ І. М. Показники ендогенної інтоксикації та гуморального імунітету у тварин при хронічному простатиті й доброякісній гіперплазії на фоні одночасного впливу токсичного ксенодермального екстракту / І. М. Кліщ, В. Я. Хорош // Медична хімія. – 2013. – Т. 15, No 1. – С. 125–129.
[7] Волчегорский І. А. Средние молекулы как вероятные регуляторы системы еритрона у спортсменов-лыжников / І. А. Волчегорский, Д. А. Дятлов, Е. И. Львовская // Фи-зиология человека. – 1996. – Т. 22, No 3. – С. 136–137.
[8] Лис О. Б. Ступінь ендогенної інтоксикації в динамі-ці розвитку поєднаної патології – іммобілізаційного стре-су та адреналінового ушкодження міокарда / О. Б. Лис, М. С. Регеда // Вісник наукових досліджень. – 2019. – No 1. – С. 131–134.
[9] Хохлова Н. И. Многофакторная клинико-лабора-торная оценка эндогенной интоксикации при хроническом гепатите В / Н. И. Хохлова, Н. П. Толоконская, А. Б. Пупышев // Бюллетень сибирской медицины. – 2011. – No 3. – С. 139–145.
[10] Лабораторная диагностика синдрома эндогенной интоксикации : метод. рек. / М. В. Аксенова, В. Ф. Кузне-цов, Ю. Н. Маслов [и др.]. – Пермь : ПГМА, 2005. – С. 39.
[11] Казимирко В. К. Антиоксыдантная система ы ее функционирование в организме человека / В. К. Казимирко, В. И. Мальцев // Здоров’я України. – 2007. – No 5. – С. 15–24.
[12] Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Н. Дранник. – Одеса : АтроПринт, 1999. – С. 240–143.
[13] Mobley D. Benign prostatic hyperplasia and urinary symptoms: Evaluation and treatment / D. Mobley, A. Feibus, N. Baum // Postgrad. Med. – 2015. – Vol. 127. – P. 301–307. DOI: 10.1080/00325481.2015.1018799.