Гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку в кардіохірургічних хворих (обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків)

Дмитро Станіславович Маньковський

Резюме. Представлена стаття містить обґрунтування матеріалів стосовно причинно-наслідкових зв’язків за найбільш поширеними варіантами гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку в кардіохірургічних хворих. У дослідженні показано, що функціональні зміни, які приймає на себе головний мозок пацієнта (за умов хірургічного втручання на серці із застосуванням ресурсів штучного кровообігу), віддзеркалює стан структурних патернів цілого організму. Мета дослідження – проаналізувати клініко-анамнестичні матеріали за патогенетичними прототипами гіпоксично-ішемічних уражень, що відбуваються у пацієнтів як наслідок кардіохірургічних втручань. Матеріали і методи. Матеріалами роботи були результати анамнестичних профільних клінічних обстежень та спостережень пацієнтів (n=118), які перебували на плановій шпиталізації у профільному відділенні Державної установи «Інститут серця МОЗ України» у м. Київ. У дослідженні використана тематична карта хворого, розроблена та опрацьована автором. Її зміст стосувався клінічних прототипів, пов’язаних із провідною симптоматикою захворювань, та сприяв усвідомленню патогенетичних механізмів реалізації останніх. Результати. Комплекс досліджень, науково-теоретична, методологічна та патентно-ліцензійна інформація за фахом показали, що пріоритетним механізмом розвитку гіпоксично-ішемічних уражень є емболія. Іншою за значенням у патогенезі гіпоксично-ішемічних розладів є гіпоперфузія. Однією з причин розвитку інсульту під час проведення кардіохірургічних операцій, насамперед при хірургічному лікуванні патології аорти, є гіпоперфузія унаслідок нестабільності центральної гемодинаміки. Наступним важелем впливу на системні процеси розвитку гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку кардіохірургічних хворих є системна запальна відповідь. За даними деяких дослідників зазначено, що ушкодження ЦНС після кардіологічних операцій зумовлено побічними ефектами, пов’язаними з використанням ШК. Важливим моментом, пов’язаним із виникненням гіпоксично-ішемічних змін у головному мозку, називають загальну анестезію. Методика тотальної внутрішньовенної та/або інгаляційної анестезії не забезпечує адекватного захисту структур ЦНС від інтраопераційного болю. Висновки. Аналіз клініко-анамнестичних матеріалів за патогенетичними прототипами гіпоксично-ішемічних уражень, що відбуваються у пацієнтів як наслідок кардіохірургічних втручань, демонструє наявність комплексу патогенетичних складових, серед яких провідну роль відіграють: емболія; гіпоперфузія; системна запальна відповідь зі змінами у гемостазі та застосування арсеналу заходів загальної анестезії

гіпоксично-ішемічні ураження, емболія, гіпоперфузія, системна запальна відповідь, анестезія

[1] Feigin V. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990–2013: a systematic analysis for the Global burden of disease study / V. Feigin, G. Roth, М. Naghavi // Lancet Neurol. – 2016. – No. 15. – Р. 913–924. DOI: 10.1016/S1474-4422(16)30073-4.

[2] Risk factors for perioperative ischemic stroke in cardiac surgery / М. Costa, М. Gauer, R. Gomes, М. Schafranski // Rev. Bras. Cir. Cardiovasc. – 2015. – No. 30(3). – Р. 365–372. DOI: 10.5935/1678-9741.20150032.

[3] Arterial hypertension prevention as an actual medical and social problem / О. Demikhov, І. Dehtyarova, N. Demikhova [et al] // Bangladesh Jurnal of Medical Science. – 2020. – No. 19 (4). – Р. 722–729. DOI: 10.3329/bjms.v19i4.46632.

[4] Рубинштейн С. Основы общей физиологии / С. Рубинштейн. – СПб. : Питер, 2019. – 720 с.

[5] An N. Difficulties in Understanding Postoperative Cognitive Dysfunction / N. An, W. F. Yu // Journal of Anesthesia & Perioperative Medicine. – 2017. – No. 4. – Р. 87–94.

[6] Todurov B. M. Dysfunction of the central nervous system after operations with artificial circulation in patients with low left ventricular ejection fraction / В. М. Todurov, І. М. Kuzmych, О. О. Tarabrin // Clinical Anesthesiology and Intensive Care. – 2015. – No. 2. – Р. 82–90.

[7] Hubler E. V. Klynycheskaia patoynformatyka v medytsyne y pedyatryy. Medytsyna, 2002. 211–211.

[8] Rebrova OIu. Statystycheskyi analyz medytsynskykh dannykh. Prymenenye paketa prykladnykh prohramm STATISTICA. MedyaSfera, 2002.: 312 s.

[9] PCI and CABG for Treating Stable Coronary Artery Disease. JACC Review Topic of the Week/ T. Torsten Doenst, Axel Haverich, P. Serruys [et al.] // Journal of the American College of Cardiology. – 2019. – No. 73(8). – Р. 964–976.

[10] Risk factors for perioperative ischemic stroke in cardiac surgery / М. Costa, М. Gauer, R. Gomes, М. Schafranski // Rev. Bras. Cir. Cardiovasc. – 2015. – No. 30(3). – Р. 365–372. DOI: 10.5935/1678-9741.20150032.

[11] Johnson W. Stroke: a global response is needed. Bull / W. Johnson, О. Onuma, М. Owolabi // WHO. – 2016. – No. 94. – Р. 634–634. DOI: 10.2471/BLT.16.181636.

[12] Risk factors for delirium after cardiac surgery: an historical cohort study outlining the influence of cardiopulmonary bypass / J. O’Neal, F. Billings, X. Liu [et al.] // Can. J. Anaesth. – 2017. –No. 64(11). – Р. 1129–1137. DOI: 10.1007/s12630-017-0938-5.

[13] Abraham M. Protecting the anaesthetized brain / M. Abraham // Journal of Neuroanaesthesiology & Critical Care.– 2014. – No. 1. – Р. 20–39.

[14] Arlington V.A.American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5 Diagnostic Classification. – 5th ed.: Amer. Psychiatric Publishing; 2013. DOI: 10.1176/appi.books.9780890425596.

[15] Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association / Е. Jauch,J. Saver, H. Adams [et al.]// American Stroke Association. Stroke. – 2013. –No. 44(3). – Р. 870–947. DOI: 10.1161/STR.0b013e318284056a.