Характеристика якості сну, стресу та тривоги під час пандемії COVID-19 у медичних сестер терапевтичних відділень та медичних сестер, які працюють у відділеннях, де надається допомога пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19

Микола Мирославович Двуліт; Інна Яківна Криницька

Резюме. Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) стала серйозним випробуванням не лише для українського суспільства, а й для усього людства, негативно вплинувши на системи охорони здоров'я багатьох країн та збільшивши ризик виникнення психологічних розладів серед медичного персоналу. Мета дослідження – вивчити частоту і вираження порушень сну, стресу та тривоги під час пандемії COVID-19 у медичних сестер, які працюють у терапевтичних відділеннях та у відділеннях, де надається допомога пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19. Матеріали і методи. Усього у дослідженні взяло участь 56 медичних сестер терапевтичного профілю, із них 30 осіб працюють у терапевтичних відділеннях, а 26 – у спеціалізованих відділеннях, де надається допомога пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19. Для клінічної оцінки вираження інсомнії ми використали анкету суб’єктивного оцінювання сну. Для оцінки стресу і тривоги під час пандемії COVID-19 у медичних сестер використовувався опитувальник SAVE-9 для медичного персоналу. Статистичну обробку даних проводили із використанням стандартних програмних продуктів обробки інформації Statistica. Результати. Порушення сну серед медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у відділеннях, де надається допомога пацієнтам з COVID-19 виявлено у 42,3 % (n=11) опитаних. За структурою порушення сну розподілилися наступним чином: пресомнічні (порушення ініціації сну) спостерігалися у 50,0 % (n=13); інтрасомнічні (порушення підтримки сну) – в 30,8 % (n=4); постсомнічні (порушення пробудження) – у 19,2 % (n=4); денна сонливість – у 30,8 % (n=8) респондентів. При аналізі середнього бала за шкалою SAVE-9 у медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у відділеннях, де надається допомога пацієнтам з COVID-19, було встановлено, що середній рівень стресу і тривоги в групі дослідження становить (14,5±0,62) бала. Даний результат статистично вірогідно вищий (на 42,2 %), ніж в групі медичних сестер терапевтичних відділень (р<0,05). Висновки. Встановлено вірогідно вищий рівень порушень сну, стресу та тривоги у медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у відділеннях, де надається допомога пацієнтам із COVID-19 відносно медичних сестер терапевтичних відділень, що вказує на необхідність розробки і реалізації низки профілактичних заходів для медичних сестер, які залучені до надання допомоги пацієнтам із гострою коронавірусною хворобою для забезпечення їх якісної і ефективної професійної діяльності

інсомнія, стрес, тривога, медичні сестри, COVID-19

[1] Prevalence of depression, anxiety, and insomnia among healthcare workers during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis / S. Pappa, V. Ntella, T. Giannakas [et al.] // Brain Behav. Immun. – 2020. – Vol. 88. – P. 901–907.

[2] Юр'єва Л. М. Охорона психічного здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19 / Л. М. Юр'єва // Медичні перспективи. – 2020. – Т. 25, No 4. – С. 12–21.

[3] Гігієна та охорона праці медичного персоналу в умовах подолання пандемії COVID-19 (перше повідомлення) / О. П. Яворовський, А. В. Шкурба, Ю. М. Скалецький [та ін.] // Довкілля та здоров’я. – 2020. – No 3. – C. 10–18.

[4] Чабан О.С. Порушення сну: сучасні безпечні та ефективні методи корекції / О. С. Чабан // Здоров’я України. – 2021. – No 2 – C. 29.

[5] Бобко Н. А. Влияние нарушений сна на эффективность умственной деятельности и функциональное состояние хирургов в условиях суточных дежурств / Н. А. Бобко, С. П. Довгопола // Український журнал з проблем медицини праці. 2020. – No16 (4). – С. 293–301.

[6] Марущак М. І. Нове у дослідженні розладів сну / М. І. Марущак, Л. М. Мазур // Вісник медичних і біологічних досліджень. – 2020. – No 4(6). – С. 158–160.

[7] Грушников В. А. Когнитивность как фактор дорожно-транспортных проишествий. Ч. 1. Риски участников дорожного движения / В. А. Грушников // Автотранспортное предприятие. − 2016. − No 2. − С. 16–20.

[8] Полуэктов М. Г. Оценка распространенности нарушений сна среди больных неврологического стационара / М. Г. Полуэктов, И. М. Русакова, Я. И. Левин // Журнал неврологии и психиатрии. − 2009. − No 4. − С. 59−62.

[9] Development of the Stress and Anxiety to Viral Epidemics-9 (SAVE-9) Scale for Assessing Work-related Stress and Anxiety in Healthcare Workers in Response to Viral Epidemics / S. Chung, H. J. Kim, M. H. Ahn [et al.] // J. Korean Med Sci. − 2021. − Vol. 36 (47). − P. e319.

[10] Gehrman P. Predeployment sleep duration and insomnia symptoms as risk factors for new-onset mental health disorders following military deployment / P. Gehrman, A. D. Seelig, I. G. Jacobson [et al.] // Sleep. − 2013. – Vol. 36 (7) − P. 1009−1018.

[11] Stress and Anxiety among Healthcare Workers Associated with COVID-19 Pandemic in Russia / E. Mosolova, S. Chung, D. Sosin, S. Mosolov // Psychiatr. Danub. – 2020. – Vol. 32. – P. 549–556.

[12] The German Translation of the Stress and Anxiety to Viral Epidemics-9 (SAVE-9) Scale: Results from Healthcare Workers during the Second Wave of COVID-19 / J. König, S. Chung, V. Ertl [et al.] // Int. J. Environ. Res. Public Health. – 2021. – Vol. 18. – P. 9377.

[13] Psychological Impact of the COVID-19 Pandemic on Health Care Workersin Singapore / Y.Q. Tan Benjamin, N.W.S. Chew, G.K.H. Lee [et al.] // Ann Intern Med. – 2020. – Vol. 173 (4). – P. 317–320.

[14] Prevalence of self-reported depression and anxiety among pediatric medical staff members during the COVID-19 outbreak in Guiyang, China / Y. Chen, H. Zhou, Y. Zhou, F. Zhou // Psychiatry Res. – 2020. – Vol. 288. – P. 113005.

[15] Zhu Z. COVID-19 in Wuhan: Sociodemographic characteristics and hospital support measures associated with the immediate psychological impact on healthcare workers / Z. Zhu, S. Xu, H. Wang [et al.] // EClinical Medicine. – 2020. – Vol. 24. – P. 100443.