Розвиток ендогенної інтоксикації у щурів за умов нітритно-тютюнового токсикозу після застосування карболайну

Резюме. На сьогодні все більше увага науковці-дослідники приділяють поєднаним патологіям, що можуть бути зумовлені дією декількох токсичних чинників на організм. Зацікавленість у з'ясуванні механізмів дії на організм нітритів та нітратів зумовлена їх широким використанням у промисловості, сільському господарстві та медицині. Тютюнокуріння є соціально-економічним явищем і однією з важливих проблем охорони здоров’я в Україні та в усьому світі, адже воно доступне усім і відповідно широко поширене. Потрапляння до організму екзогенних токсикантів супроводжується розвитком оксидативного стресу та нагромадженням токсичних продуктів у різних органах, поглибленням ендогенної інтоксикації, для усунення якої використовують сучасні ентеросорбенти. Мета дослідження – встановити ступінь ендогенної інтоксикації у щурів різного віку за умов нітритно-тютюнового токсикозу після застосування ентеросорбенту «Карболайн». Матеріали і методи. Експерименти проведено на білих щурах-самцях різного віку, які уражались протягом 45 днів тютюновим димом і за 24 год та 72 год до кінця дослідження отримували натрію нітрит. Одній із груп тварин на тлі отруєння токсикантами вводили ентеросорбент «Карболайн» у дозі 400 мг/кг маси тіла. З експерименту тварин виводили на 30-й та 45-й дні тютюнової інтоксикації (та після 24 та 72 год отруєння натрію нітритом). У крові досліджували вміст метгемоглобіну та еритроцитарний індекс інтоксикації, у сироватці крові – вміст молекул середньої маси. Результати. Дослідження вмісту метгемоглобіну в крові щурів, уражених натрію нітритом на тлі тютюнової інтоксикації, показало прогресуюче його збільшення в усіх вікових групах упродовж експерименту. Найбільш виражене збільшення проникності еритроцитарних мембран відмічали у статевонезрілих щурів. В останній термін експерименту даний показник підвищився на 55,6 %  у цієї групи тварин. Практично на такому ж рівні знаходились показники у старих тварин. Ентеросорбент «Карболайн» ефективно вплинув на вміст метгемоглобіну та еритроцитраний індекс інтоксикації, знижуючи ці показники в отруєних тварин, порівняно зі щурами, які його не отримували. В експерименті після отруєння тварин різного віку натрію нітритом на тлі тютюнової інтоксикації у сироватці крові відмічено підвищення вмісту МСМ обох фракцій – СМта СМ2. Статевонезрілі щури виявились більш чутливими щодо вмісту ендогенних токсинів. Протягом усього експерименту в них спостерігався найвищий вміст молекул середньої маси в сироватці крові порівняно зі статевозрілими та старечими щурами. 30-добове застосування карболайну виявилось ефективним для усіх вікових категорій тварин. Висновки. За умов нітритно-тютюнового токсикозу в організмі тварин різних вікових груп поглиблюється ендогенна інтоксикація, що проявляється підвищенням вмісту метгемоглобіну та відсотка проникності еритроцитарних мембран, а також збільшенням вмісту молекул середньої маси у сироватці крові щурів протягом 45 днів інтоксикації тютюновим та 72-годинного ураження нітрію нітритом. Найбільш чутливими до дії токсикантів виявились статевонезрілі щури. Застосований за даних умов ентеросорбент «Карболайн» вірогідно знизив усі показники ендогенної інтоксикації у щурів усіх вікових груп

натрію нітрит, тютюновий дим, білі щури, карболайн, ендогенна інтоксикація

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.1.12971

[1] Гунчак В. М. До токсикології нітратів і нітритів у тварин / В. М. Гунчак // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Гжицького. – 2013. – No 57 (3) – С. 62–70.

[2] Лихацький П. Г. Вміст активних форм кисню у щурів  різних  вікових  груп  за  умов  нітритного  отруєння  / П. Г. Лихацький, Л. С. Фіра, Н. Б. Трохимчук  // Медична хімія. – 2014. – No 3 (16). – С. 123–126.

[3] Ansari F. A. Sodium nitrite-induced oxidative stress causes  membrane  damage,  protein  oxidation,  lipid peroxidation and alters major metabolic pathways in human erythrocytes  /  F.  A.  Ansari,    S.  N.  Ali,    R.  Mahmood  //  Toxicology in Vitro. – 2015. – No. 29 (7). – Р. 1878–1886.

[4] Красовський К. С. Наслідки глобальної тютюнової епідемії / К. С. Красовський // Профілактична медицина. – 2009. – No 4. – С. 72–74.

[5] Артеменко В.В. Курение или здоровье? / В. В. Артеменко, А. А. Шабунова // Проблемы развития территории. – 2010. – No 6 (52). – С. 75–80.

[6] Лизурчик  Л.  В.  Влияние  табачного  дыма  на  содержание  токсичных  элементов  в  организме  крыс  / Л. В. Лизурчик, Е. В. Шейда // Вестник ОГУ. – 2014. – No 6 (167). – С. 71–74.

[7] Пікас О. Б. Про стан куріння цигарок у сучасних умовах, його вплив на виникнення захворювань в організмі людини / О. Б. Пікас // Буковинський медичний вісник. – 2015. – No 76 (4). – С. 227–230.

[8] Anderson C. E-Cigarette Aerosol Exposure Induces Reactive Oxygen Species, DNA Damage, and Cell Death in Vascular Endothelial Cells / C. Anderson,    A. Majeste, J.  Hanus,  S.  Wang  //  Toxicological  Sciences.  –  2016.  –  No. 154 (2). – Р. 332–340.

[9] Cigarette  smoking  saturates  brain  alpha  4 beta  2  nicotinic  acetylcholine  receptors  /  A.  L.  Brody, M.  A.  Mandelkern,  E.  D.  London  [et  al.]  //  Arch.  Gen. Psychiatry. – 2006. – No. 63 (8). – Р. 907–915.

[10] Effects of cigarette smoke in mice wound healing is strain dependent / J. F.  Cardoso, B. R. Souza, T. P. Amadeu [et al.] // Toxicologic Pathology. – 2007. – No. 35. – Р. 890–896.

[11] Вплив куріння на функціонування органів дихання та розвиток патології легень / О. І. Варунків, Л. С. Малофій, М. М. Островський [та ін] // Галицький лікарський вісник. – 2012. – No 19 (2). – С. 146–151.

[12] Андрейчин С. М. Ефективність застосування ентеросорбенту «Карболайн» при лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / С. М. Андрейчин, С. В.  Лотоцька // Journal of Education, Health and Sport. – 2015. – No 5 (5). – С. 125–130.

[13] Churg A. Animal models of cigarette smoke-induced chronic obstructive pulmonary disease / A. Churg, J. Wright // Expert Rev. Respir. Med. – 2010. – No. 4 (6). – Р. 723–734.

[14] Gross  D.  Ethics  in  Animal-Based  Research  / D. Gross,  R. H. Tolba  // Eur. Surg. Res. – 2015. – No. 55 (1–2). – Р. 43–57.

[15] Влізло  В.  В.  Лабораторні  методи  досліджень у  біології,  тваринництві  та  ветеринарній  медицині  / В. В. Влізло, Р. С. Федорук, І. Б. Ратич. – Львів : Сполом, 2012. – 764 с.

[16] Паніна Л. В. Оцінка ендогенної інтоксикації організму  за  умов  експериментальної  гемічної  гіпоксії  / Л. В. Паніна, О. І. Терлецька, С. М. Ковальчук //  Здо-бутки клінічної і експериментальної медицини. – 2008. – No 2. – С. 72–76.

[17] Никольская В. А. Биохимический аспект рассмо-трения роли молекул средней массы в организме в организме / В. А. Никольская, Ю. Д. Данильченко, З. Н. Меметова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Серия «Биология, химия». – 2013. – No 26 (65). – С. 139–145.

[18] Jannot  A.  S.  Citation  bias  favoring  statistically significant  studies  was  present  in  medical  research  / A.  S.  Jannot,  T.  Agoritsas,  A.  Gayet-Ageron  //  J.  Clin. Epidemiol. – 2013. – No. 66 (3). – Р. 296–301.

[19] Allen B. W. Hemoglobin, nitric oxide and molecular mechanisms  of  hypoxic  vasodilation  /    B.  W.  Allen,  J. S. Stamler, C. A.  Piantadosi // Trends Mol. Med. – 2009. – No. 15 (10).  –  Р. 452–460.

[20] Проданчук  Г.  Н.  Токсические  метгемоглобинемии:  механизмы  формирования  и  пути  оптимизации  / Г. Н. Проданчук, Г. М.   Балан // Соврем. пробл. токсикологии. – 2007. – No 1. – С. 37–45.

[21] Олійник С. А. Окисний стрес за гіпоксичних станів / С. А. Олійник, О. Л.  Козеренко //  Вісник проблем біології і медицини.  – 2010. – No 1. – С.15–21.

[22] Матвеев  С.  Б.  Оценка  эндогенной  интоксикации по показателям среднемолекулярных пептидов при неотложных состояниях / С. Б. Матвеев, Н. В. Федорова, М. А.  Годков // Клин. лаб. диагностика. – 2009. – No 5. – С.16–18.

[23] Cigremis Y. The effects of chronic exposure to ethanol and cigarette smoke on the formation of peroxynitrite, level of  nitric  oxide,  xanthine  oxidase  and  myeloperoxidase activities in rat kidney /  Y. Cigremis,  Y. Turkoz, M. Tuzcu, H.  Ozen, A.  Kart,  M.  Gaffaroglu  //  Mol.  Cell  Biochem.  – 2006. – No. 291 (1–2). – Р. 127–138.