Розвиток оксидативного стресу при різних експериментальних моделях гіпотиреозу в статевонезрілих щурів

Ольга В. Денефіль; Софія Михайлівна Чарнош

Резюме. Однією серед поширених патологій у практиці лікаря-ендокринолога є гіпофункція щитоподібної залози. Причинами гіпотиреозу є аутоімунний тиреоїдит та аліментарний дефіцит йоду. Особливо небезпечним є гіпотиреоз у дітей. Для вивчення патології захворювання використовують експеримент. На сьогодні існує декілька моделей експериментального гіпотиреозу: оперативне видалення щитоподібної залози або введення тиреостатиків (похідних тіосечовини – пропілтіоурацил, метамазол, мерказоліл, блокаторів тиреопероксидази – тіамазол), per os протягом 1–8 тижнів. Мета дослідження – вивчити процеси пероксидного окиснення ліпідів у статевонезрілих щурів при моделюванні гіпотиреозу шляхом тиреоїдектомії, введення мерказолілу та поєднання обидвох методів. Матеріали і методи. Досліди виконано на 75 білих статевонезрілих щурах-самцях віком 1,5–2,0 місяці, яких поділили на 3 групи. У першій групі гіпотиреоз викликали за допомогою мерказолілу (75 мг/кг маси тіла протягом 14-ти діб), в другій шляхом тиреоїдектомії, у третій – комбінацією перших двох методів. Визначали у сироватці крові вміст дієнових кон’югатів (ДК), ТБК-активних продуктів, супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну активності. Результати. Результати обстеження щурів свідчать про те, що кожний із запропонованих способів впливу на щитоподібну залозу можна досягти глибокого гіпотиреоїдного стану. За ефективністю вираження моделей гіпотиреозу на процеси пероксидного окиснення ліпідів такі: тиреоїдектомія (51,2 %) → годування мерказолілом (76,8 %) → тиреоїдектомія + годування мерказолілом (119,5 %). У наших експериментах відмічено компенсаторне зростання СОД активності. Зміни наростання СОД активності виявилися такі: тиреоїдектомія + годування мерказолілом (у 1,6 раза) → годування мерказолілом (в 2,6 раза) → тиреоїдектомія (у 3,2 раза). Каталазна активність змінювалася неоднозначно: при тиреоїдектомії вона достовірно збільшувалася у 2,6 раза, при годуванні мерказолілом достовірно не змінювалася, а при поєднаній патології – зменшувалася на 44,4 %. Висновки. Тиреоїдектомія, вплив мерказолілу і поєднання цих впливів є надійними методами викликання гіпофункції щитоподібної залози у статевонезрілих щурів. За наростанням гіпотиреоїдного стану ці методи можна представити в такому порядку: тиреоїдектомія → годування мерказолілом → тиреоїдектомія + годування мерказолілом. При гіпотиреозі активуються процеси пероксидного окиснення ліпідів наступним чином: тиреоїдектомія → годування мерказолілом → тиреоїдектомія + годування мерказолілом. У відповідь на тиреоїдну патологію компенсаторно зростає супероксиддисмутазна активність крові наступним чином: тиреоїдектомія + годування мерказолілом → годування мерказолілом → тиреоїдектомія

гіпотиреоз, статевонезрілі щури, експеримент

[1] Chiovato L. Hypothyroidism in context: where we've been and where we're going / L. Chiovato, F. Magri, A. Carle // Adv. Ther. ‒ 2019. ‒ No. 36 (Suppl. 2). ‒ P. 47–58.

[2] Global epidemiology of hyperthyroidism and hypothyroidism / P. Taylor, D. Albrecht, A. Scholz [et al.] // Nat. Rev. Endocrinol. ‒ 2018. ‒ No. 5 (14). ‒ P. 301–316.

[3] Hennessey J. Subclinical hypothyroidism: a historical view and shifting prevalence / J. Hennessey, R. Espaillat // Int. J. Clin. Pract. ‒ 2015. ‒ No. 7 (69). ‒ P. 771–782.

[4] Lage M. J. Hypothyroidism treatment among older adults: evidence from a claims database / M. Lage, R. Espaillat, J. Vora, Z. Hepp // Adv. Ther. ‒ 2020. ‒ 37, No. 5. ‒ P. 2275–2287.

[5] Biondi B. Subclinical hypothyroidism: a review / B. Biondi, A. Cappola, D. Cooper // JAMA. ‒ 2019. ‒ No 2 (322). ‒ P. 153–160.

[6] Raduchich O. Subclinical hypo- and hyperthyroidism. It should be observed or treated / O. Raduchich // Ukrainian Medical Journal. – 2019. – No. 2 (1). – P. 66–68.

[7] The incidence and prevalence of thyroid dysfunction in Europe: a meta-analysis / A. Garmendia Madariaga, S. Santos Palacios, F. Guillen-Grima, J. C. Galofre // J. Clin. Endocrinol. Metab. ‒ 2014. ‒ No. 3 (99). ‒ P. 923–931.

[8] Serum TSH, T(4), and thyroid antibodies in the United States population (1988 to 1994): National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES III) / J. G. Hollowell, N. W. Staehling, W. D. Flanders [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. ‒ 2002. ‒ No. 2 (87). ‒ P. 489–499.

[9] Hypothyroidism and the Heart / M. Udovcic, R. Pena, B. Patham [et al.] // Methodist Debakey Cardiovasc J. ‒ 2017. ‒ No. 2 (13). ‒ P. 55–59.

[10] Jeddi S. Effects of ischemic postconditioning on the hemodynamic parameters and heart nitric oxide levels of hypothyroid rats / S. Jeddi, J. Zaman, A. Ghasemi // Arq. Bras. Cardiol. ‒ 2015. ‒ No. 2 (104). ‒ P. 136–143.

[11] Tomczyk T. Experimental hypothyroidism raises brain kynurenic acid – Novel aspect of thyroid dysfunction / T. Tomczyk, E. Urbanska // Eur. J. Pharmacol. ‒ 2020. ‒ No. 883. ‒ P. 173363.

[12] Both experimental hypothyroidism and hyperthyroidism increase cardiac irisin levels in rats / E. Atici, E. Menevse, A. Baltaci, R. Mogulkoc // Bratisl Lek Listy. ‒ 2018. ‒ No. 1 (119). ‒ P. 32–35.

[13] Потіха Н. Я. Обмін ацетилхоліну в міокарді статевонезрілих щурів з експериментальним гіпотиреозом / Н. Я. Потіха, В. В. Файфура // Клін. та експер. патол. – 2004. – No 2 (3). – С. 35–36.

[14] Гаврилов В.Б. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови / В. Б. Гаврилов, М. И. Мишкорудная // Лабораторное дело. – 1983. – No 3. – С. 33–35.

[15] Коробейникова Э. Н. Модификация определения продуктов ПОЛ в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Э. Н. Коробейникова // Лабораторное дело. – 1989. – No 7. – С. 8–10.

[16] Чевари С. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологических материалах / С. Чевари, И. Чаба, Й. Сокей // Лабораторное дело. – 1985. – No 11. – С. 678–681.

[17] Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лабораторное дело. – 1988. – No 1. – С. 16–19.

[18] Потіха Н. Я. Співвідношення між холінергічною і адренергічною регуляцією серцевого ритму у статевонезрілих щурів з експериментальним гіпотиреозом / Н. Я. Потіха // Клін. та експер. патол. – 2004. – Т. 3, No 4. – С. 55–58.

[19] Громакова І. А. Вікові особливості перебігу експериментального гіпотиреозу у щурів / І. А. Громакова, С. У. Зільберман, О. О. Коноваленко // Фізіол. ж. – 2002. – Т. 48, No 1. – С. 80–86.