Досвід надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, які лікувалися у КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР

Олена Петрівна Венгер; В.В. Шкробот; Тетяна  І.  Іваніцька; Х.В. Дуве; К.О.  Герасимюк

Резюме. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Тернопільщина стала однією з областей, де тисячі наших співвітчизників знаходять прихисток та намагаються повернутися до звичайного життя, а отже, потребують соціальної та психологічної підтримки. Мета дослідження – вивчити фізіологічні, психоемоційні, соціально-психологічні та інформаційні чинники, які спричинили психологічний дискомфорт у внутрішньо переміщених осіб. Матеріали і методи. Ми опитали 426 внутрішньо переміщених осіб (166 чоловіків та 260 жінок), при цьому використали: загальну анкету, що оцінювала соціально-демографічні дані та інформацію про наявність в анамнезі психічних розладів, шкалу депресії, тривоги та стресу (DASS-21), методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса і Р. Раге, методи математичної статистики. Результати. Встановили, що у внутрішньо переміщених осіб, які не мали психічних порушень до початку повномасштабної війни, спостерігалася поступова адаптація до різних стресогенних чинників у всіх досліджуваних підгрупах. У жінок фізіологічні, психоемоційніта соціально-психологічні чинники були активніше виражені у всіх часових проміжках, аніж у чоловіків. У групі умовно здорових осіб, у яких були визначені окремі психічні симптоми, що не сягали клінічного рівня, соціально-психологічний чинник значною мірою почав впливати на стресостійкість респондентів через деякий час після того, як дані респонденти покинули зону бойового конфлікту. В групі осіб, які страждали від психічних розладів, спостерігали поступове погіршення стресостійкості під впливом соціально-психологічних чинників після втечі із зони бойових дій, а вплив психоемоційних чинників після переїзду в умовно безпечне місце залишився значущим. Висновки. Найменша опірність до стресогенних чинників спостерігалася у внутрішньо переміщених осіб, в яких були виявлені психічні порушення. У жінок фізіологічні, психоемоційні та соціально-психологічні чинники були активніше виражені у всіх групах в жінок, аніж у чоловіків. Високий рівень опірності стресовим подіям був притаманний внутрішньо переміщеним особам, які не мали порушень у психічній сфері, а низький – особам із психічними розладами. Для пришвидшення адаптаційних процесів психокорекційну роботу варто розпочинати у перші дні після переїзду і використовувати техніки когнітивно поведінкової, раціональної психотерапії та допоміжні техніки

внутрішньо переміщені особи, стрес, адаптація, психічні порушення, психічна травма

[1] Міжнародна організація з міграції. Війна з росією: кожен шостий українець став переселенцем. – https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-putin-news-04-21-22/index.html

[2] Тернопільська міська рада. Понад 26 тисяч внутрішньо переміщених осіб залишились у Тернопільській громаді на тривалий період. – https://ternopilcity.gov.ua/news/59390.html

[3] Моргун А. Війна Росії проти України: тенденції конфліктного дискурсу в сучасних українських ЗМІ / А. Моргун ; за ред. О. О. Рафальського // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України. – Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2016. – No 3–4 (83–84). – С. 352–362.

[4] Впровадження в систему навчального процесу програм для студентів-парамедиків на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету / О. П. Венгер, Ю. І. Мисула, О. Є. Смашна [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2021. – No 2 – С. 53–56.

[5] Венгер О. П. Особливості депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів / О. П. Венгер // Медична психологія. – 2015. – Т. 10, No 2. – С. 27–30.

[6] Особливості психічного стану внутрішньо переміщених осіб (структура та вираженість психопатологічних порушень) / Н. О. Марута, І. О. Явдак, С. П. Колядко [та ін.] // Медична психологія. – 2019. – No 3. – С. 40–44.

[7] Panov M. Psychological characteristics of the professional readaptation of the unemployed belonging to the category of internally displaced persons / M. Panov. – 2019. – No. 5(8). Р. 295–305. DOI: 10.31108/1.2019.5.8.19.

[8] Чуйко О. Соціальна підтримка в структурі особистісних ресурсів внутрішньо переміщених осіб / О. Чуйко, А. Голотенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Психологія». – К., 2017. – No 1(6). – No 2(7). – С. 146–150.

[9] Хаустова О. О. Психосоціальна реабілітація: проблеми і шляхи вирішення / О. О. Хаустова // Архів психіатрії. – 2015. – Т. 21, No 2. – С. 36–42.

[10] Berry J. W. Stress perspectives on acculturation // Acculturation Psychology / Ed. by D. L. Sam, J. W. Berry. – Cambridge : Cambridge University press, 2006. – P. 43–57.

[11] Ager A. Understanding integration: A conceptual framework / A. Ager, A. Strang // Journal of Refugee Studies. – 2008. – Vol. 21, No. 2. – Р. 166–191.