Ендометріозасоційовані дисплазії молочних залоз: особливості діагностики та лікування

Олена Анатоліївна Міклашевська

Резюме. Актуальність проблем поєднаних захворювань репродуктивної системи жінки зумовлена перш за все ростом даної патології в усьому світі. В останні роки відмічається тенденція до збільшення частоти доброякісних дисплазій молочних залоз, що діагностуються у кожної 4 жінки [1]. У всьому світі жінки, в яких діагностовано дисплазію молочних залоз, мають підвищений ризик розвитку раку молочної залози. Рак молочної залози посідає перше місце серед злоякісних захворювань у жінок. Проблема доброякісної поєднаної патології матки і грудних залоз (ГЗ) є однією з найбільш актуальних у сучасній гінекології, а гіперпластичні процеси матки (ГПМ) і доброякісні захворювання грудних залоз (ДЗГЗ) посідають одне з провідних місць у структурі гінекологічної захворюваності [2]. Мета дослідження – проаналізувати дані сучасної літератури для підвищення ефективності лікування ендометріозасоційованих дисплазій молочних залоз шляхом вивчення клініки та особливостей ранньої діагностики. Матеріали і методи. За допомогою пошукових баз даних «Інтернет» здійснено огляд та аналіз матеріалів про ендометріозасоційовані дисплазії молочних залоз. Проаналізовано дані патогенезу, діагностики та лікування поєнаної патології молочних залоз. Результати. Дані літератури переконливо свідчать про те, що процеси, які відбуваються в ГЗ, перебувають у тісному взаємозв’язку з функцією репродуктивної системи. Відомо, що ГЗ – не лише мішень для стероїдних, але і для гіпофізарних гормонів, гормонів щитоподібної залози, надниркових залоз і т. п. Це істотно підвищує вірогідність розвитку патології ГЗ при порушеннях функції репродуктивної системи й у хворих із гормональнозалежними гінекологічними захворюваннями [2]. У жінок молодше 35 років із метою зниження променевого навантаження на організм жінки при пальпаторному виявленні об’ємного новоутворення у молочній залозі для діагностики доцільно використовувати замість мамографії – УЗД молочних залоз. «Золотим стандартом» обстеження молочних залоз є білатеральна мамографія, що зумовлено: радіорезистентністю тканини зрілої молочної залози, низькою дозою опромінення сучасних апаратів, високою ефективністю діагностики безсимптомних злоякісних пухлин: 85–90 %. Дані доказової медицини підтверджують ефективність рослинних та гомеопатичних препаратів. У лікуванні мастопатії та інших гіпертрофічних дисплазій у жінок; залежно від клінічної форми захворювання, фітотерапія забезпечує значуще поліпшення або одужання 40–87 % пацієнток [3]. Висновки. Підсумовуючи все вищенаведене, можна сміло стверджувати, що розуміння патогенезу, алгоритмів діагностики та лікування едометріозасоційованих дисплазій молочних залоз допоможе лікарю акушеру-гінекологу надавати кваліфіковану допомогу пацієнтам, покращити якість життя жінок та призначити найбільш ефективне лікування даної патології

поєднані захворювання, ендометріоз, дисгормональні захворювання молочних залоз, гіперпластичні процеси, гіперестрогенія

[1] Крук О. Ю. Проблема поєднаних захворювань репродуктивної системи жінки / О. Ю.Крук // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2019. – No 4. – С. 733–739.

[2] Шелигін М. С. Поєднана доброякісна патологія матки і грудних залоз у жінок репродуктивного віку: діагностика і тактика лікування / М. С. Шелигін // Здоровье женщины. – 2014. Т. 95, No 9. – С. 158–160.

[3] Молочные железы и гинекологические заболевания: от общности патогенетических воззрений к практическим решениям / В. Е. Радзинский, И. М. Ордиянц, М. Н. Масленникова, Е. А. Павлова // Репродуктивная ендокринологія. – 2014. – Т. 16, No 2. – С. 72–80.

[4] Гінекологія : керівництво для лікарів / В. К. Ліхачов. – Вінниця : Нова Книга, 2018. – 688 с.

[5] Негормональная терапия пролиферативных процессов грудной железы и эндометрия / Н. Н. Волошина, С. Н. Пащенко, Н. Ф. Щуров [и др.] // Здоровье женщины. – 2013. – No 1. – С. 94–98.

[6] Головко Т. С. Мастодинии в практике онкомаммолога / Т. С. Головко // З турботою про жінку. – 2015. – Т. 60, No 3. – С. 6–9.

[7] Жук С. И. Доброякісні дисплазії молочних залоз: огляд останніх досліджень / С. И. Жук // Жіночий лікар. – 2016. – Т. 67, No 6. – С. 34–38.

[8] Ліхачов В. К. Гормональна діагностика в акушерстві та гінекології / В. К. Ліхачов. – Полтава : Дивосвіт, 2015. – 162 с.

[9] Акушерство та гінекологія: практикум / В. К. Ліхачов, Л. М. Добровольська, Л. М. Семенюк, Л. В. Яремчук. – Полтава : Дивосвіт, 2014. – 200 с.

[10] Шурпяк С. О. Обгрунтування патогенетичних засад лікування пацієнток з фіброзно-кістозною хворобою / С. О. Шурпяк, В. І. Пирогова // Здоров’я жінки. – 2015. – Т. 103, No 7. – С. 147–150.

[11] Comparisons between the non-proliferative and proliferative therapy in fibrocystic mastosis / A. Carauleanu, R. Socolov, V. Rugina [et al.] // Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. Iasi. – 2016. – Vol. 120 (2). – P. 321–327.

[12] The Charlson Comorbidity Index can be used pro-spectively to identify patients who will incur high future costs / M. Charlson, M. Wells, R. Ullman [et al.] //PLoS ONE. – 2014. – Vol. 9(12). – P. e112479. DOI:10.1371/journal.pone. 0112479.

[13] Claus E.B. Family history of breast and ovarian cancer and risk of breast carcinoma in situ / E. B. Claus, M. Stowe, D. Carter // Breast Cancer Res. Treat. – 2013. –Vol. 78(1). – P. 7–15.

[14] Czernobilsky B. Endometriosis. In H. Fox (Ed.). Obstetrical and Gynecological Pathology (p. 763-777). New York: Churchill Living stone.

[15] Updated 2013 International Menopause Society recommendations on menopausal hormone therapy and preventive strategies for midlife health / T. J. de Villiers, A. Pines, N. Panay [et al.] // Climacteric. – 2013. – Vol. 16 (3). – P. 316–337. DOI: 10.3109/13697137.2013.795683.

[16] Factors related to age at natural menopause: longi-tudinal analyses from SWAN / E. B. Gold, S. L. Crawford, N. E. Avis [et al.] // Am J Epidemiol. – 2013 – Vol. 178 (1). –P. 70–83. DOI: 10.1093/aje/kws421.

[17] Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age / N. Ye. Gorban, T. D. Zadorozhna, I. B. Vovk, I. V. Zhulkevych // Вісник наукових досліджень. – 2019. – No 2. – С. 47–52.