Результати дослідження поширення, біології живлення та епідеміологічного значення кліщів роду Dermacentor Koch. В Україні
Резюме. Кліщі видів Dermacentor reticulatus і Dermacentor. marginatus є одними із масових видів у Європі і в Україні. Ці види мають дещо схожі ареали, але перший вид частіше зустрічається більш північніше, а інший південніше в лісостеповій зоні Євразії. Мета дослідження. Дослідити поширення, біологію живлення та епідеміологічний стан кліщів роду Dermacentor Koch в західних, в частині центральних і північних областей України. Матеріали та методи. Збір кліщів проводився вручну та з використанням “прапора”. Епідеміологічний стан кліщів виявлявся за допомогою ПЛР дослідження з використанням ампліфікатора “Rotor-Gene - 6000” в умовах реального часу. Результати. D. reticulatus широко розповсюджений на Поліссі, в Чернігівській і в Сумській областях, в північних районах Тернопільської, Київської, Вінницької та Хмельницької областей. Відносно D. marginatus, то він вказаний для 26 областей України, від передгірських районів Східних Карпат і Полісся до Кримських гір. Частіше всього зустрічається в південній частині Полісся, на Прикарпатті, лісових захисних смугах степів, на зволожених ділянках, в суходільних луках, лісових галявинах, в балках, заліснених ярах тощо. Моніторинг живителів для D. reticulatus показав що серед домашніх тварин він найчастіше зустрічається на собаках, котах, коровах і конях. Преімагінальні стадії D. reticulatus у своєму живленні надають перевагу мишоподібним гризунам: сірій полівці (Microtus arvalis) і хом’якам сірим (Cricetulus migratorius), а D. marginatus – хом’якам сірим. Згідно досліджень епідеміологічного стану кліщів роду Dermacentor у Європі виявлено, що D. reticulatus та D. marginatus можуть бути ефективними векторами Rickettsia raoultii та Rickettsia slovaca, обидва з яких викликають кліщовий лімфаденіт у людини. В Україні встановлено, що пасовищні кліщі є також переносниками борелій (Borrelіa burgdorferі s.l. і Borrelіa аfzelii), бабезій: (Babesia canis, Babesia mіcrotі), ерліхій (Ehrlіchіa phagocytophіla genogroup) і навіть токсоплазми (Toxoplasma gondіі). Проведені ПЛР-дослідження показали, що кліщі виду D. reticulatus були носіями Borrelіa burgdorferі s.l., Anaplasma phagocytophilum, Babesіa sp. та вірусу кліщового енцефаліту (ВКЕ). Висновки: D. reticulatus широко розповсюджений в більш північних і центральних біоценозах Європи і України, а D. marginatus частіше займає більш південні регіони, часто в аридні біотопи; личинки і німфи кліщів цього роду живляться переважно кров’ю різних мишоподібних гризунів, а їх імагінальні стадії – кров’ю численних диких і одомашнених копитних і хижих тварин та людини; кліщі роду Dermacentor найчастіше є носіями Borrelіa burgdorferі s.l., Borrelіa. аfzelii, Rickettsia raoultii, Rickettsia slovaca, Ehrlіchіa phagocytophіla, Anaplasma phagocytophilum, Babesia canis, Babesia mіcrotі
іксодові кліщі, Dermacentor reticulatus, Dermacentor, marginatus, поширення, епідеміологічний стан, борелії, рикетсії, бабезії
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.3.13158[1] The first German map of georeferenced ixodid tick locations /F. Rubel, K. Brugger, M. Monazahian [et al.]//Parasites Vectors. – 2014. – Vol. 7. – P.e477.
[2] Geographical distribution of Dermacentor marginatusand Dermacentor reticulatus in Europe / F. Rubel, K. Brug-ger, M. Pfeffer [et al.] // Ticks and Tick-borne Diseases. – 2016. – Vol. 7(1). – P. 224–233.
[3] Pathogens vectored by the tick, Dermacentor reticulatus, in endemic regions and zones of expansion in Poland /E. J. Mierzejewska, A. Pawełczyk, M. Radkowski [et al.] // Parasites Vectors. –2015. – Vol. 8. – P. e490.
[4] Monitoring of expansion of Dermacentor reticulatusand occurrence of canine babesiosis in Poland in 2016–2018 / D. Dwużnik-Szarek, E. J. Mierzejewska, A. Rodo [et al.]// Parasites Vectors. – 2021. – Vol. 14. – P. e267.
[5] Walter M. The ecological niche of Dermacentor marginatus in Germany / M. Walter, K. Brugger, F. Rubel // Parasitol. Res. – 2016. – Vol. 115. – P. 2165–2174.
[6] Ємчук Є. М. Фауна України. Іксодові кліщі / Є. М. Ємчук. – К. : в-тво Академії наук УРСР, 1960. – Т. 25. – Вип. 1. –168 с.
[7] Акимов И. А. Иксодовые клещи городских ландшафтов г. Киева / И. А. Акимов, И. В. Небогаткин. – К., 2016. – 156 с.
[8] Федонюк Л. Я. Поширення кліщів виду Dermacentor reticulatus в Україні / Л. Я. Федонюк, С. С. Подобівський // Клінічна та експериментальна патологія. – 2020. – Т. 19., No 3 (73). – С. 128–137.
[9] Нікіфорова O. B. Видовий склад, розповсюдження і заходи боротьби з іксодовими кліщами (Ixodidae) у Харківській області : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : 16.00.11 «Паразитологія, гельмінтологія» / O. B. Нікіфорова. – Харків, 2007. – 21 с.
[10] Akimov I. A. Distribution of Ticks from of the Genus Dermacentor (Acari, Ixodidae) in Ukraine / І. А. Akimov, I. V. Nebogatkin // Vestnik zoologii. – 2011. – Vol. 45 (1). – P. 35–40.
[11] Evaluation of Dermacentor species naturally infected with Rickettsia raoultii / І. Samoylenko, S. Shpynov, D. Raoult, N. Rudakov and P.E. Fournier // Clinical Microbiology and Infectious Diseases. – 2009. – Vol. 15 (2). – P. 305–306.
[12] Rickettsia slovaca in Dermacentor marginatus ticks, Germany / S. Pluta, F.Tewald, K. Hartelt [et al.]// Emerg.Infect. Dis. – 2009. – Vol. 15(12). – P. 2077–2078.
[13] Rickettsia slovaca and Rickettsia raoultii in Dermacentor marginatus and Dermacentor reticulatus ticks from Slovak Republic / E. Špitalská, K. Štefanidesová, E. Kocianová, V. Boldiš // Experimental and Applied Acarology. – 2012. – Vol. 57. – P. 189–197.
[14] Моніторинг природних вогнищ туляремії в Південному регіоні України / З. М. Нехороших, О. О. Єгорова, О. М. Гайда [та ін.] //Актуальная инфектология. – 2018. – Т. 6, No 5. – С. 275–277.