Вплив антибіотиків різних груп на перебіг позалікарняної пневмонії у дітей
Резюме. У статті наведено результати застосування захищених амінопеніцилінів та цефалоспоринів у лікуванні позалікарняної пневмонії у дітей в умовах стаціонару. Продемонстровано їх порівняльний вплив на перебіг пневмонії, динаміку симптомів, даних додаткових методів дослідження. Доведено значно більшу ефективність захищених пеніцилінів порівняно з цефалоспоринами. Мета дослідження – вивчити порівняльну ефективність захищених амінопеніцилінів та цефалоспоринів у лікування позалікарняної пневмонії у дітей в умовах стаціонару. Матеріали і методи. Обстежено 40 дітей від 3 місяців до 5 років із позалікарняними пневмоніями, 20 дітей отримували в лікуванні захищені амінопеніциліни, 20 дітей отримували в лікуванні цефалоспорини. Вивчався вплив антибактеріальної терапії на показники загального аналізу крові, динаміку змін на рентгенограмах органів грудної клітки, брались до уваги дані про зміни загального стану хворих дітей, динаміка при аускультації легень. Результати. В обстежених дітей, які отримували захищені амінопеніциліни скарги на кашель, загальну слабкість, головний біль регресували на 7–8 день лікування, тоді коли в пацієнтів, які отримували цефалоспорини, скарги мали місце до 10 дня лікування. Аускультативні та рентгенографічні зміни, а також зниження запального синдрому в лабораторних обстеженнях в середньому на 30 % були більш динамічними під впливом лікування у пацієнтів, які отримували захищені амінопеніциліни. Висновки. Дотримання рекомендацій ВООЗ (2017 р.) з антибактеріальної терапії сприяє більшій ефективності динаміки симптомів. При лікуванні необхідно надавати перевагу антибіотикам групи ACCESS (доступність), куди належать амоксицилін та амоксициліна/ клавуланат над препаратами групи WATCH (спостереження), куди відносяться, у тому числі, цефалоспорини 3 покоління, які є препаратами вибору та резерву, так як їх застосування підвищує ризик розвитку резистентності
позалікарняна пневмонія; антибіотики; стаціонарне лікування
https://doi.org/ 10.11603/bmbr.2706-6290.2023.1.13384[1] Starting empirical antibiotic therapy in treatment of severe community-acquired pneumonia in children under 5 years / S. A. Mokiya-Serbina, T. V. Litvinova, N. I. Zabolotnyaya, S. V. Tsyktor // Modern Methodology of Science and Education. – 2017. – Vol. 4. – P. 22–25.
[2] Майданник В. Г. Клінічні настанови з діагностики та лікування позалікарняної пневмонії у дітей з позиції доказової медицини / В. Г. Майданник, Є. О. Ємчинська. – К., 2014. – C. 43.
[3] Rudan I. Epidemiology and etiology of childhood pneumonia / I. Rudan // Bulletin of the World Health Organization. – 2008. – N 86 (5). – 408–416.
[4] Everard M. L. Community-acquired pneumonia / M. L. Everard, V. Graven, P. Fenton // ERS handbook Paediatric Respiratory Medicie. Ist Ed. Eds. E. Eber, F. Medulla. Published by the European Respiratory Society. – 2013. – P. 233–241.
[5] Results from the Survey of Antibiotic Resistance (SOAR) 2014-2016 in Bulgaria, Romania, Serbia and Croatia / D. Torumkuney, M. Nica, I. Nistor [et al.] // Journal of Antimicrobial Chemotherapy. – 2018. – N 73 (5). – P. 2–13.
[6] Клінічний протокол Британського торакального товариства щодо тактики лікування позалікарняної пневмонії у дітей: оновлення 2011 року / M. Harris, J. Clark, N. Coote [et al.] // Сучасна педіатрія. – 2017. – № 8 (88). – С. 130–159.
[7] Стратегия и тактика рационального применения антимикробных средств в амбулаторной практике : Евразийские клинические рекомендации / С. В. Яковлев, В. В. Рафальский, С. В. Сидоренко, Т. В. Спичак. – 2016. – 144 с.