Кардіо-респіраторна витривалість осіб із різним рівнем артеріального тиску

Степан Несторович Вадзюк; Петро Степанович Табас

Оцінка кардіо-респіраторної витривалості в осіб із різним рівнем артеріального тиску є одним із ключових факторів попередження розвитку захворювань серцево-судинної системи. Мета роботи полягала у проведенні порівняльної оцінки кардіо-респіраторної витривалості, рівня максимального споживання кисню та результатів проби Руф’є в осіб із різним рівнем артеріального тиску. Обстежено 320 осіб, із яких сформовано 4 групи згідно вихідного рівня артеріального тиску. Усім обстежуваним після вимірювання вихідного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень проведено пробу Руф’є (30 присідань протягом 45 секунд), після чого виконано повторне вимірювання частоти серцевих скорочень через 15 секунд, 1 хвилину та вимірювання артеріального тиску через 3 хвилини. Визначення рівня максимального споживання кисню проводилося згідно формули. Представники групи із нормально-низьким та нормальним артеріальним тиском мають достовірно більший рівень максимального споживання кисню. У осіб із нормально-високим артеріальним тиском та гіпертонічною хворобою першого ступеня протягом добового моніторування артеріального тиску виявлено більший рівень систолічного та діастолічного артеріального тиску як в денний, так і в нічний період порівняно із особами із нормальним та нормально-низьким рівнем артеріального тиску. Проаналізовано, що особи із нормально-низьким артеріальним тиском мають більшу кардіо-респіраторну витривалість, ніж особи із нормально-високим артеріальним тиском та гіпертонічною хворобою першого ступеня. Результати роботи можуть бути використані лікарями кардіологами та лікарями загальної практики з метою раннього виявлення та попередження захворювань серцево-судинної системи, а також фізіологами при подальшому вивченні особливостей функціонування серцево-судинної системи

проба Руф’є; добовий моніторинг артеріального тиску; кардіо-респіраторна витривалість; максимальне споживання кисню

[1] Myers J, Doom R, King R, Fonda H, Chan K, Kokkinos P, Rehkopf DH. Association between cardiorespiratory fitness and health care costs: The veterans exercise testing study. Mayo Clin Proc. 2018 Jan;93(1):48–55. DOI: 10.1016/j.mayocp.2017.09.019

[2] Kokkinos PF, Faselis C, Myers J, Narayan P, Sui X, Zhang J, et al. Cardiorespiratory fitness and incidence of major adverse cardiovascular events in US veterans: A cohort study. Mayo Clin Proc. 2017 Jan;92(1):39–48. DOI: 10.1016/j.mayocp.2016.09.013

[3] Harber MP, Kaminsky LA, Arena R, Blair SN, Franklin BA, Myers J, Ross R. Impact of cardiorespiratory fitness on all-cause and disease-specific mortality: Advances since 2009. Prog Cardiovasc Dis. 2017 Jun-Jul;60(1):11–20. DOI: 10.1016/j.pcad.2017.03.001

[4] Mitskan B, Popel S, Vypasniak I. Morpho-functional changes in the oxygen-transport system of students at the testing of cardiorespiration stability. Health Sport Rehabil. 2017;3(4):41–47. DOI:10.34142/HSR.2017.03.04.06

[5] Ortega R, Grandes G, Sanchez A, Montoya I, Torcal J; PEPAF group. Cardiorespiratory fitness and development of abdominal obesity. Prev Med. 2019 Jan;118:232–37. DOI: 10.1016/j.ypmed.2018.10.020

[6] Kotsur N, Tovkun L. Valuing of functional reserves of the cordial-vascular system in professional activity of physical culture teacher. Sci J Nat Pedagog Dragomanov Univ. 2023;15(4(163)):108–13. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2023.04(163).21

[7] Guo Y, Bian J, Li Q, Leavitt T, Rosenberg EI, Buford TW, et al. A 3-minute test of cardiorespiratory fitness for use in primary care clinics. PLoS One. 2018;13(7):e0201598. DOI: 10.1371/journal.pone.0201598

[8] Papini G, Bonomi AG, Stut W, Kraal JJ, Kemps HMC, Sartor F, et al. Proof of concept of a 45-second cardiorespiratory fitness self-test for coronary artery disease patients based on accelerometry. PLoS One. 2017;12(9):e0183740. DOI: 10.1371/journal.pone.0183740

[9] Jay L, Zhang XL. Physiological determinants of VO2max and the methods to evaluate it: A critical review. Science & Sports. 2021 Apr;36(5):113–14. DOI: 10.1016/j.scispo.2020.11.006

[10] Hughes AD, Chaturvedi N. Estimation of maximal oxygen consumption and heart rate recovery using the Tecumseh sub-maximal step test and their relationship to cardiovascular risk factors. Artery Res. 2017 Jun;18:29–35. DOI: 10.1016/j.artres.2017.02.005

[11] Boutouyrie P, Chowienczyk P, Humphrey JD, Mitchell GF. Arterial stiffness and cardiovascular risk in hypertension. Circ Res. 2021 Apr 2;128(7):864–86. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.121.318061

[12] Staessen JA, Li Y, Hara A, Asayama K, Dolan E, O'Brien E. Blood pressure measurement anno 2016. Am J Hypertens. 2017 May 1;30(5):453–63. DOI: 10.1093/ajh/hpw148

[13] Banegas JR, Ruilope LM, de la Sierra A, Vinyoles E, Gorostidi M, de la Cruz JJ. Relationship between clinic and ambulatory blood-pressure measurements and mortality. N Engl J Med. 2018;378(16):1509–20. DOI:10.1056/NEJMoa1712231

[14] Yang WY, Melgarejo JD, Thijs L, Zhang ZY, Boggia J, Wei FF, et al. Association of office and ambulatory blood pressure with mortality and cardiovascular outcomes. JAMA. 2019 Aug 6;322(5):409–20. DOI: 10.1001/jama.2019.9811

[15] Plesh IA, Boreiko LD, Slyvka NO, Karateyeva SYu, Kshanovska GI, Petryuk MO. Some features of the functional state of the cardiovascular system in patients with the II stage of essential hypertension depending on the types of circadian rhythm of blood pressure. Clin Exp Pathol. 2019;18(1):96–2. DOI: 10.24061/1727-4338.XVIII.1.67.2019.213

[16] Ramzy I. Definition of hypertension and pressure goals during treatment (ESC-ESH Guidelines 2018). E-J Cardiol Pract. 2019;17(18). Available from: https://www.escardio.org/Journals/E-Journal-of-Cardiology-Practice/Volume-17/definition-of-hypertension-and-pressure-goals-during-treatment-esc-esh-guidelines-2018

[17] R Core Team. R: A Language and Environment for Statistical Computing. Vienna, Austria: R Foundation for Statistical Computing; 2020. Available from: https://www.r-project.org/

[18] The World Medical Association. Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects [Internet]. Available from: https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/

[19] Bardsley EN, Paterson DJ. Neurocardiac regulation: From cardiac mechanisms to novel therapeutic approaches. J Physiol. 2020 Jul;598(14):2957–76. DOI: 10.1113/JP276962

[20] Alahmari KA, Rengaramanujam K, Reddy RS, Samuel PS, Kakaraparthi VN, Ahmad I, Tedla JS. Cardiorespiratory fitness as a correlate of cardiovascular, anthropometric, and physical risk factors: Using the ruffier test as a template. Can Respir J. 2020;2020:3407345. DOI: 10.1155/2020/3407345

[21] Mahdiabadi, J. The effect of 8 weeks moderate-intensity continuous training on central hemodynamics and VO2max in non-athlete male. Phys. Educ. Stud. 25(3), 172–77. DOI:10.15561/20755279.2021.0305

[22] Holmlund T, Ekblom B, Börjesson M, Andersson G, Wallin P, Ekblom-Bak E. Association between change in cardiorespiratory fitness and incident hypertension in Swedish adults. Eur J Prev Cardiol. 2021 Oct 25;28(13):1515–22. DOI: 10.1177/2047487320942997

[23] Cheng C, Zhang D, Chen S, Duan G. The association of cardiorespiratory fitness and the risk of hypertension: A systematic review and dose-response meta-analysis. J Hum Hypertens. 2022 Aug;36(8):744–52. DOI: 10.1038/s41371-021-00567-8

[24] Lee J, Song RJ, Yola IM, Shrout TA, Mitchell GF, Vasan RS, Xanthakis V. Association of estimated cardiorespiratory fitness in midlife with cardiometabolic outcomes and mortality. JAMA Netw Open. 2021 Oct 1;4(10):e2131284. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2021.31284

[25] Gorostegi-Anduaga I, Corres P, Jurio-Iriarte B, Martínez-Aguirre A, Pérez-Asenjo J, Aispuru GR, et al. Clinical, physical, physiological, and dietary patterns of obese and sedentary adults with primary hypertension characterized by sex and cardiorespiratory fitness: EXERDIET-HTA study. Clin Exp Hypertens. 2018;40(2):141–49. DOI: 10.1080/10641963.2017.1346111