Кардіоміопатія такоцубо в умовах COVID-19

Світлана Вікторівна Дзига; Олена Валеріївна Бакалець; Ніна Богданівна Бегош

Резюме. Збільшення кількості випадків захворювання на COVID-19 у всьому світі супроводжується зростанням серцево-судинних ускладнень, пов’язаних з ним, одним із яких є синдром Такоцубо. Клініцисти повинні знати про різноманітність кардіальних проявів для розробки відповідної стратегії діагностики та лікування. Мета дослідження – проаналізувати наукові джерела і вивчити особливості виникнення синдрому Такоцубо як некоронарогенного ураження серця в умовах пандемії, викликаної вірусом SARS-CoV-2. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано літературні публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Internet», ключовими словами були «синдром Такоцубо», «стресіндукована кардіоміопатія», «COVID-19». Результати. У міру прогресування пандемії COVID-19 у глобальному масштабі окреслюється розмаїта картина кардіологічних ускладнень, що варіюють від безсимптомних чи симптомних електрокардіографічних змін та аритмій серця до розвитку тяжкого міокардіального ушкодження з виникненням гострої серцевої недостатності. Уразливість серцево-судинної системи значною мірою пов’язана з механізмом входу вірусу, ушкодженням ендотелію та загальною імунною відповіддю організму людини. Відомості про кардіоміопатію Такоцубо, що є одним із некоронарогенних синдромів у пацієнтів із COVID-19, засновані на результатах досліджень з відносно невеликими вибірками і на вивченні серії клінічних випадків. Ушкодження міокарда виникає унаслідок потужного викиду катехоламінів, що може бути спричинене збільшенням рівня прозапальних цитокінів в умовах «цитокінового шторму». Крім того, дослідження вказують на збільшення частоти виникнення стресової кардіоміопатії у пацієнтів із негативним результатом на SARS-CoV-2 під час пандемії COVID-19, що дозволяє припустити ключову роль психологічного стресу в її розвитку. Висновки. Зв’язок між пандемією, спричиненою вірусом SARS-CoV-2 та розвитком стресової кардіоміопатії, є беззаперечним. В одних випадках ця патологія виникала на тлі COVID-19 та ускладнювала перебіг захворювання, в інших ситуаціях була наслідком підвищення рівня стресу та тривоги в умовах пандемії

стресова кардіоміопатія, синдром Такоцубо, COVID-19, SARS-COV-2

[1] Орищин Н. Д. Серцево-судинні ускладнення у пацієнтів із COVID-19 : опис клінічного випадку та огляд літератури / Н. Д. Орищин, Ю. А. Іванів // Праці НТШ. Медичні науки. – 2020. – Т. 62, No 2. – С. 87–98.

[2] Суспицына И. Н. Синдром такоцубо. Клинико-патогенетические аспекты. Основы диагностики и лечения / И. Н. Суспицына, И. А. Сукманова // Кардиология. – 2020. – Т. 60, No 2. – С. 96–103.

[3] Особенности электрокардиографических изменений при некоронарогенных синдромах у пациентов с COVID-19 / Е. В. Шляхто, Е. В. Пармон, Э. Р. Бернгардт [и др.] // Российский кардиологический журнал. – 2020. – Т. 25, No 7. – С. 194–200.

[4] International expert consensus document on Takot-subo syndrome (Part I): clinical characteristics, diagnostic criteria, and pathophysiology / J.-R. Ghadri, I. S. Wittstein, A. Prasad [et al.] // European Heart Journal. – 2018. – No. 39 (22). – P. 2032–2046.

[5] Schultz T. Stress-induced cardiomyopathy in Sweden: Evidence for different ethnic predisposition and altered cardio-circulatory status / T. Schultz, Y. Shao, B. Redfors [et al.] // Cardiology. – 2012. – No. 122 (3). – P. 180–186.

[6] Wittstein I. S. Stress cardiomyopathy: A syn-drome of catecholamine mediated myocardial stunning? / I. S. Wittstein// Cellular and Molecular Neurobiology. – 2012. – No. 32 (5). – P. 847–857.

[7] Redfors B. Mortality in takotsubo syndrome is simi-lar to mortality in myocardial infarction — A report from the SWEDEHEART registry / B. Redfors, R. Vedad, O. Angerås [et al.] // International Journal of Cardiology. – 2015. –No. 185. – P. 282–289.

[8] Madias J. E. Why the current diagnostic criteria of Takotsubo syndrome are outmoded: A proposal for new criteria. / J. E. Madias // International Journal of Cardiology. – 2014. – No. 174 (3). – P. 468–470.

[9] Parodi G. Revised clinical diagnostic criteria for Ta-ko-tsubo syndrome: The Takotsubo Italian Network propos-al. / G. Parodi, R. Citro, B. Bellandi, [et al]. // International Journal of Cardiology. – 2014. – No. 172(1). – P. 282–283.

[10] Prasad A. Incidence and angiographic charac-teristics of patients with apical ballooning syndrome (ta-kotsubo/stress cardiomyopathy) in the HORIZONS-AMI trial: An analysis from a multicenter, international study of ST-elevation myocardial infarction / A. Prasad, G, Dangas, M. Srinivasan [et al.] // Catheterization and Cardiovascular Interventions. – 2014. – No. 83 (3). – P. 343–348.

[11] Lyon A. R. Current state of knowledge on Takotsubo syndrome: A position statement from the taskforce on Takot-subo syndrome of the heart failure Association of the Euro-pean Society of Cardiology: Current state of knowledge on Takotsubo syndrome / A. R. Lyon, E. Bossone, B. Schnei-der [et al.] // European Journal of Heart Failure. – 2016. – No. 18 (1). – P. 8–27.

[12] Aizawa K. Takotsubo cardiomyopathy: Japanese perspective / K. Aizawa, T. Suzuki // Heart Failure Clinics. – 2013. – No. 9 (2). – P. 243–247. DOI: 10.1016/j. hfc.2012.12.001.

[13] Staedtke V. Disruption of a self-amplifying cat-echolamine loop reduces cytokine release syndrome / V. Staedtke, R.-Y. Bai, K. Kim [et al.] // Nature. – 2018. – No. 564 – P. 273–277.

[14] Синдром Такоцубо: современные представ-ления о патогенезе, распространенности и прогнозе / А. С. Шилова, А. О. Шмоткина, А. А. Яфарова [и др.] // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. – 2018. – Т. 14, No 4. – С. 598–604.

[15] Salah H. Takotsubo cardiomyopathy and COVID-19 infection / M. Husam Salah, L. Jawahar Mehta // European Heart Journal – Cardiovascular Imaging. – 2020. – No. 21. – P. 1299–1300.

[16] Gomez J. COVID-19-associated takotsubo car-diomyopathy / J. Gomez, G. Nair, P. Nanavaty [et al.] // BMJ Case Rep. – 2020. – No. 13. – e236811.

[17] Delmas С. Anxiodepressive disorders and chron-ic psychological stress are associated with Tako-Tsubo cardiomyopathy – knew physiopathological hypothesis / C. Delmas, O. Lairez, E. Mulin [et al.] // Circ. J. – 2013. – No. 77. – P. 175–180.

[18] Jabri A. Incidence of stress cardiomyopathy during the coronavirus disease 2019 pandemic / A. Jabri, A. Kalra, A. Kumar [et al.] // JAMA Network Open. – 2020. – No. 3 (No. 7). – e2014780.

[19] Giavarini A. Acute catecholamine cardiomyopathy in patients with phaeochromocytoma or functional paragan-glioma / A. Giavarini, A. Chedid, G. Bobrie [et al.] // Heart. – 2013. – No. 99 (19). – P. 1438–1444.

[20] Finsterer J. CNS disease triggering Takotsubo stress cardiomyopathy / J. Finsterer, K. Wahbi // International Jour-nal of Cardiology. – 2014. – No. 177(2). – P. 322–329.

[21] Suzuki H. Evidence for brain activation in patients with Takotsubo cardiomyopathy / H. Suzuki, Y. Matsumoto, T. Kane-ta [et al.] // Circulation Journal. – 2014. – No. 78. – P. 256–258.

[22] Gerritsen L. Fear of Corona virus (COVID-19): G. Martens predictors in an online study conducted in March 2020 / L. Gerritsen, S. Duijndam, E. Salemink [et al.] // J. Anxiety Disord. – Access mode : https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2020.102258.

[23] Meyer P. Typical takotsubo syndrome triggered by SARSCoV-2 infection / P. Meyer, S. Degrauwe, C. Van Delden [et al.] // Eur. Heart J. – 2020. – No. 41 (19). – P. 1860.

[24] Minhas A. Takotsubo syndrome in the setting of COVID-19 / A. Minhas, P. Scheel, B. Garibaldi [et al.] // JACC Case Rep. – 2020. – No. 2 (9). – P. 1321–1325.

[25] Ghadri J. International expert consensus document on Takotsubo syndrome (part I): clinical characteristics, diagnostic criteria, and pathophysiology / J. Ghadri, I. Witt-stein, A. Prasad [et al.] // Eur. Heart J. – 2018. – No. 39 (22). – P. 2032–2046.

[26] Desai H. D. COVID-19 pandemic induced stress cardiomyopathy: a literature review / H. D. Desai, K. Shar-ma, D. M. Jadeja [et al.] // Int. J. Cardiol. Heart Vasc. – 2020. – No. 31. – P. 100628.

[27] Penefsky Z. J. Inotropic effects of dexamethasone in mammalian heart muscle / Z. J. Penefsky, M.Kahn // Eur. J. Pharmacol. – 1971. – No. 15. – P. 259–266.