Компартмент-синдром як предиктор тяжкості перебігу гострого панкреатиту
Резюме. У ході проведеного дослідження встановлено прямо пропорційну залежність між рівнем внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) і клініко-морфологічною формою та тяжкістю гострого панкреатиту (ГП). А саме: інтраабдомінальну гіпертензію (ІАГ) І–ІІ ступів тяжкості було констатовано у 22,5 % хворих на набряковий інтерстиціальний панкреатит та у 43,5 % на некротичний панкреатит. Компартмент-синдром було діагностовано у 56,5 % пацієнтів із некротичним панкреонекрозом, що супроводжувався ознаками стійкої поліорганної недостатності (ПОН) та гнійними ускладненнями. Мета дослідження – встановити зв’язок між розвитком абдомінального компартмент-синдрому та тяжкістю перебігу гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Було обстежено 112 пацієнтів із гострим панкреатитом, який встановили на основі клініко-анамнестичних даних, центру лікування гострого деструктивного панкреатиту Рівненської обласної клінічної лікарні. В результаті аналізу клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження було діагностовано 79,5 % хворих на інтерстиціальний набряковий панкреатит (n=89) та 20,5 % (n=23) – некротичний панкреатит. В розрізі визначення ступеня ІАГ непрямим методом, пацієнтів поділили на три групи: першу групу – 61,6 % (n=69) складали обстежувані, внутрішньочеревний тиск в яких був у межах норми (5–7 мм рт. ст). Друга група – 26,8 % (n=30) – пацієнти з ВЧТ 12–20 мм рт. ст. та третя група – 11,6 % (n=13) – з ВЧТ >20 мм рт. ст. Результати. Етіологічними чинниками були: алкоголь – 54,5 %, аліментарні – 24,1 %, біліарні – 17 % та інші причини – 4,5 %. Частка супутньої патології становила 33,9 % з перевагою артеріальної гіпертензії. Вивчення ВЧТ було проведено в розрізі ступеня тяжкості ГП та клініко-морфологічної форми. Серед усіх обстежуваних 61,6 % хворих переважно з легким перебігом (за винятком (n=4 – середньої тяжкості) набрякового панкреатиту), ВЧТ був у межах норми. І–ІІ ступені ІАГ було визначено у 30 пацієнтів, зокрема 17,8 % – набряковий панкреатит, легкого ступеня тяжкості та 43,5 % – некротичний панкреонекроз, середнього та тяжкого ступенів перебігу захворювання. У міру прогресування тяжкості захворювання, появи стійкої ПОН та гнійних ускладнень (n=23) у 56,5 % було діагностовано виникнення компартмент-синдрому. Висновки. Між рівнем ВЧТ, клініко-морфологічною формою та тяжкістю захворювання встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,7853)
гострий панкреатит, інтраабдомінальна гіпертензія, компартмент-синдром
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11718[1] Класифікація гострого панкреатиту: перегляд інтернаціональним консенсусом у 2012 р. класифікації, прийнятої в Атланті / І. А. Криворучко, В. М. Копчак, О. Ю. Усенко [та ін.] // Клінічна хірургія. – 2014. – No 9. – С. 19–24.
[2] Бойко В. В. Диагностика и хирургическое лечение инфицированого панкреонекроза / В. В. Бойко, Ю. В. Ива-нова, Е. В. Мушенко // Здоров’я України. – 2012. – No 4. – С. 26–29.
[3] Beger H. G. Diseases of the pancreas / H. G. Beger, S. Matsuno, J. L. Cameron. – Berlin: Springer-Verlag, 2008. – 905 p.
[4] Mentula P. Position paper: timely interventions in severe acute pancreatitis are crucial for survival / P. Mentula, A. Leppniemi // World Journal of Emergency Surgery. –2014. – Vol. 9. – P. 1
[5] Early organ dysfunction affects long-term survival in acute pancreatitis patients / C. Skouras, A. Hayes, L. Williams [et al.] // HPB Journal. – 2014. – Vol. 16 (9). – P. 789–796.
[6] Органна дисфункція в динаміці гострого панкреатиту / О. Ю. Черкун, Д. А. Ситнік, А. С. Калюжка [та ін.] // Клінічна хірургія. – 2018. – No 85 (8). – С. 15–17.
[7] Abdominal compartment syndrome is an early, lethal complication of acute pancreatitis / B. Boone, A. Zureikat, S. Hughes [et al.] // The American Surgeon. – 2013. – Vol. 79(6). – P. 601–607.
[8] Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in pancreatitis, paediatrics, and trauma / J.J. De Waele, J.C. Ejike, A. Leppaniemi [et al.] // Anaesthesiol Intensive Ther. – 2015. –No. 47. – P. 219–227.
[9] Гольбрайх В.А. История изучения синдрома повышенного внутрибрюшного давления и современные подходы к его коррекции / В. А. Гольбрайх, Д.С. Земляков, И.А. Дубровин // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – No 3. – С. 1–10.
[10] Bailey J. Abdominal compartment syndrome / J.Bailey, M.J. Shapiro // J. Crit. Care. – 2000. Vol. 4. –P. 23–29.
[11] Kirkpatrick A. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome – updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the WSACS / A. Kirkpatrick, D. Roberts, J. De Waele // Intensive Care Medicine.– 2013. – Vol. 39. – P. 1190–1206.
[12] Lipinski M. Prognostic evaluation of severity of acute pancreatitis: not as black as it is painted / M. Lipinski, G. Rydzewska // Journal of Laboratory and Precesion Medicine. – 2017. – Vol. 2. – P. 73–76.
[13] De Waele J. J The abdominal compartment syn-drome: evolving сoncepts and future directions / J. J. De Waele, M. Malbrain, A. Kirkpatrick // Critical Care. – 2015. – Vol. 19. – P. 211–219.