Вплив запальних цитокінів на перебіг хронічного обструктивного захворювання легень
Вступ. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з провідних проблем охорони здоров’я в усьому світі, що зумовлено значною поширеністю даної патології, досить високими показниками інвалідності й смертності, а також великими економічними втратами. Це захворювання є найчастішою причиною інвалідизації і летальності серед усіх легеневих захворювань. За прогнозами експертів, у 2020 р. смертність від ХОЗЛ мала вийти на третє місце. Мета дослідження – вивчити вплив запальних цитокінів на перебіг хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Матеріали і методи. Загальна кількість досліджуваних склала 146 осіб, які були зіставлені за віком та статтю. Першу групу склали 100 пацієнтів, хворих на ХОЗЛ (II ступінь (ст.) бронхообструкції мали 38 хворих, III ст. ̶ 43 хворих, IV ст. ̶ 19 хворих). Другу групу склали відносно здорові курці зі стажем куріння ≥10 пачко/років (24 особи). Третю групу склали здорові некурці чоловіки, зі стажем куріння ≤1 пачко/років (22 особи). Хворим було проведено спірометричне дослідження; аналіз крові на біомаркери запалення (БЗ), а саме ̶ лейкоцити, С-реактивний білок (СРБ), інтерлейкін-6 (IL6), інтерлейкін-8 (IL8), фібриноген; комп’ютерна томографія легень; виміри індексу маси тіла (ІМТ); тест mMRC, опитувальники SGRQ та САТ. Рівень біомаркерів запалення (БЗ) у хворих на ХОЗЛ порівнювався з такими у здорових курців з нормальними показниками спірометрії та у тих, хто не курить. Для аналізу статистичної значущості відмінностей між групами використовували тести Краскела – Уолліса. Достовірність відмінностей між кількісними ознаками із ненормальним розподілом проводили за допомогою непараметричного парного U-критерію Манна – Уїтні. Зіставлення якісних показників проводили з використанням χ2-критерію з поправкою Йєйтса. В усіх випадках достовірними вважали відмінності при р<0,05. Результати. Рівень БЗ, а саме – лейкоцити, СРБ, IL6 та фібриногену є статистично вищим (р<0,001) у пацієнтів із ХОЗЛ, ніж у курців з нормальною функцією легень і тих, хто не курить, тоді як рівень IL8 вищий у групі курців без ХОЗЛ (р<0,001). Середній рівень СРБ, IL6 та фібриногену майже не відрізняється між курцями і екс-курцями в межах досліджуваних груп (ДГ), тоді як рівень IL8 у теперішніх курців статистично вищий порівняно з тими пацієнтами, які кинули курити, як у хворих на ХОЗЛ (р<0,01), так і в групі курців з нормальними показниками спірометрії (р<0,001). Відсоток осіб з підвищеним рівнем БЗ був значно вищим в першій групі, порівняно з другою (70 й 62 % відповідно, р<0,05), та в другій порівняно з третьою (62 й 22 % відповідно, р<0,001). Відсоток хворих, які мали підвищення двох і більше БЗ, був також статистично вищим в групі ХОЗЛ порівняно з курцями без ХОЗЛ (p<0,05) та з некурцями (p<0,001). Спостерігається прямий кореляційний зв’язок між вираженням БЗ та ст. бронхообструкції ХОЗЛ (r=0,39, p<0,05). У хворих на ХОЗЛ встановлені прямі позитивні кореляційні взаємовідношення між вираженням БЗ та стажем куріння (r=0,82; p<0,05), вираженням задишки за шкалою mMRC (r=0,62; p<0,05), наявністю супутньої патології (r=0,51; p<0,05), частотою емфіземи легень та загострень протягом року (r=0,82 та r=0,89 відповідно; p<0,05). Висновки. Отримані результати дозволяють розглядати БЗ у пацієнтів із ХОЗЛ як фактор, що модифікує розвиток патології
хронічне обструктивне захворювання легень, біомаркери запалення, цитокіни, системне запалення, індекс маси тіла
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12087[1] Фещенко Ю. І. Бронхіальна астма, хронічне об-структивне захворіння легень: перспективна глобальна стратегія ведення, новітні методи діагностики, сучасні підходи до терапії / Ю. І. Фещенко // Астма та алергія. – 2015. – No 4. – С. 38–42.
[2] Фенотип ХОЗЛ – шлях до персоніфікованої медицини XXI століття / Т. С. Оспанова, Ж. Д. Семидоцька, І. А. Чернякова [та ін.] // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. Пульмонологія. – 2017. – No 1. – С. 95–101.
[3] Фещенко Ю. І. Хронічне обструктивне захоплення легену: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, терапія (проект національної угоди) матеріальні з`їзду / Ю. І. Фещенко, Л. О. Яшина, О. Я. Дзюблик // Український пульмонологічний журнал. – 2013. – No 3. – С. 7–12.
[4] Cigarette smoking promotes inflammation in patients with COPD by affecting the polarization and survival of Th/Tregs through up-regulation of muscarinic receptor / M. Zhang, Y. Wan, Y. Jin [et al.] // PLoS ONE. – 2014. – No. 9 (11). – С. e112350. DOI: 10.1371/journal.pone.0112350.
[5] Айсанов З. Р. Спирометрия для диагностики и оценки терапевтической эффективности при хронической обструктивной болезни легких в первичной медицинской помощи / З. Р. Айсанов, А. В. Черняк, Е. Н. Калманова // Российская пульмонология. – 2014. – No 5. – С. 101–110. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2014-0-5-101-110
[6] Погребняк О. О. Огляд сучасних рекомендацій з ведені хворих із хронічних обструктивних захворів легену: підсумки Міжнародного конгресу «Профілактика. Антиейджінг» / О. О. Погребняк // Ліки України. – 2015. – No 7. – С.193.
[7] Global strategy for prevention, diagnosis and management of COPD 2019 / D. Singh, A. Agusti, A. Anzueto [et al.] // Eur. Respir. J. – 2019. DOI:10.1183/13993003.00164-2019.
[8] Дудка П. Ф. Гемореологічні і імунні порушення та можливості їх корекції у хворих на хронічне обструктивне закріплення легень / П. Ф. Дудка, Д. В. Добрянський, Р. І. Ільницький // Молодій вчений. – 2014. – No 2 (05). – С. 157-160. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2014_2(05)_39.
[9] Clusters of cmorbidities based on validated objective measurements and systemic inflammation in patients with chronic obstructive pulmonary disease / L. E. Vanfleteren, M. A. Spruit, M. Groenen [et al.] // American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. – 2013. – No. 7. – P. 728–735.
[10] Кочубей О. А. Цитокіни, як первинні медіатори в регуляції реакції запалення / О. А. Кочубей // Загальнотерапевтична практика: нові технології та міждисциплінарні питання : матеріали науково-практичної конференції з міжнародної участі. – Харків, 2013. – С. 164.
[11] Маркеры системного воспаления и эндотелиальной дисфункции при хронической обструктивной болезни легких / М. Г. Мамаєва, И. В. Демко, Я. И. Вериго [и др.] // Сибирское медицинское образование. – 2014. – No 1. – С. 12–19.
[12] Матвієнко Ю. О. Біомаркери та їх місце у пато-генезі хронічного обструктивного захоплення легень / Ю. О. Матвієнко // Астма та алергія. – 2016. – No 3. – С.1–6.
[13] Маркери системного запалення в хворих на хронічне обструктивне закріплення легень / М. І. Гуменюк, В. І. Ігнатьєва, Ю. А. Матвієнко [та ін.] // Український пульмонологічний журнал. – 2014. – No 3. – С. 33–36.
[14] Cytokine response to the 6-min walk test in individuals with different degrees of COPD / G. P. Dorneles, P. Vianna, D. Del Duca Lima [et al.] // Clin. Respir. J. – 2015. – Vol. 10 (3).
[15] Interleukin-6 and interleukin-8 blood levels’ poor association with the severity and clinical profile of ex-smokers with COPD / M. R. de Moraes, A. C. da Costa, S. Corrêa Kde [et al.] // Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. – 2014. – No. 9. – P. 735–743. DOI: 10.2147/COPD.S64135.
[16] Капот Б. И. Експресс-метод выявления антитрипсина и антихемо-трипсини в крови / Б. И. Капот // Лабораторне дело. – 1981. – No 4. – С. 27–29.
[17] Mac Mahon. Guidelines for management of incidental pulmonary nodules detected on CT / Mac Mahon // Radiology. – 2017. DOI10.1148/radiol.2017161659.
[18] A quantification of the lung surface area in emphysema using computed tomography / H. O. Coxson, R. M. Rogers, K. P. Whittall [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. – 1999. – No. 159 (3). – P. 851–856.
[19] Pertseva Т. А. Relation between clinical and anthropometric data and systemic inflammation in patients with COPD / Т. А. Pertseva, D. S. Mykhailychenko // Медич-ні перспективи. – 2015. – No 4. – С. 16–22. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2015.4.56128