Визначення факторів ризику виникнення остеопенічних змін у жінок, які завагітніли за допомогою допоміжних репродуктивних технологій

  • Отримано 10.09.2024

  • Доопрацьовано 15.11.2024

  • Прийнято 25.02.2025



  • 779 Переглядів

  • Взято з Том 7, № 1, 2025

  • Сторінки 60-68

Метою дослідження було вивчення факторів, які впливають на ризик виникнення остеопенічних змін у жінок, які завагітніли за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. У дослідженні взяли участь 150 жінок віком 25-40 років, які завагітніли після використання екстракорпорального запліднення, внутрішньоматкової інсемінації та донорства ооцитів. Мінеральну щільність кісткової тканини було оцінено методом ультразвукової денситометрії у ділянці дистального передпліччя на ранніх (8-12 тижнів) і пізніх (32-36 тижнів) етапах вагітності. Показники T-score демонстрували значне зниження у третьому триместрі у всіх групах, найбільше – у пацієнток, які завагітніли завдяки донорству ооцитів (-1,3 ± 0,3 у дистальному передпліччі). Аналіз соціально-демографічних характеристик виявив, що вік старше 35 років, низький рівень фізичної активності, дефіцит вітаміну D і кальцію, а також шкідливі звички, такі як куріння та надмірне споживання кофеїну, суттєво підвищували ризик розвитку остеопенічних змін. Жінки з регулярним споживанням молочних продуктів, кальцієвмісних добавок і нормальним рівнем фізичної активності мали значно кращі показники мінеральної щільності кісткової тканини. Біохімічні маркери підтвердили вищі рівні кальцію, магнію та вітаміну D у групі донорства ооцитів, тоді як у групі внутрішньоматкової інсемінації виявлено дефіцит цих елементів і підвищення маркерів кісткової резорбції. Гормональний профіль також суттєво впливав на стан кісткової тканини: високий рівень естрогену у пацієнток групи донорства ооцитів був асоційований із менш вираженими остеопенічними змінами, тоді як підвищений рівень паратгормону у групі внутрішньоматкової інсемінації сприяв посиленню втрати кісткової маси. У пацієнток із найвищими рівнями пролактину спостерігалося краще збереження мінеральної щільності кісткової тканини завдяки позитивному впливу цього гормону на кальцієвий обмін. Отримані результати підкреслюють необхідність комплексного моніторингу стану кісткової тканини у жінок, які завагітніли за допомогою допоміжних репродуктивних технологій

щільність кісткової тканини; біохімічні маркери; гормональний профіль; внутрішньоматкова інсемінація; донорство ооцитів

https://doi.org/10.63341/bmbr/1.2025.60

[1] Deinichenko O, Sіusіuka V, Krut Y, Pavlyuchenko M, Kyryliuk O, Boguslavska N. Prediction of the development of fetal growth retardation in pregnant women with chronic arterial hypertension. Reprod Health Woman. 2022;7:14–20. DOI: 10.30841/2708-8731.7.2022.272466

[2] Tsymbal A, Kotlova Y. Assessment of risk factors for osteopenia development in premature babies. Mod Med Technol. 2023;4:27–36. DOI: 10.34287/mmt.4(59).2023.4

[3] Zhytnik L, Maasalu K, Duy BH, Pashenko A, Khmyzov S, Reimann E, et al. De novo and inherited pathogenic variants in collagen‐related osteogenesis imperfecta. Mol Gen Genomic Med. 2019;7(3):e559. DOI: 10.1002/mgg3.559

[4] Stern JE, Luke B, Tobias M, Gopal D, Hornstein MD, Diop H. Adverse pregnancy and birth outcomes associated with underlying diagnosis with and without assisted reproductive technology treatment. Fertil Steril. 2015;103(6):1438–45. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2015.02.027

[5] Wang Y, Chen L, Tao Y, Luo M. Risk factors of ectopic pregnancy after in vitro fertilization-embryo transfer in Chinese population: A meta-analysis. PLoS ONE. 2024;19(1):e0296497. DOI: 10.1371/journal.pone.0296497

[6] Nørgård BM, Catalini L, Jølving LR, Larsen MD, Friedman S, Fedder J. The efficacy of assisted reproduction in women with a wide spectrum of chronic diseases – a review. Clin Epidemiol. 2021;13:477–500. DOI: 10.2147/clep.s310795

[7] Graham ME, Jelin A, Hoon AH, Floet AMW, Levey E, Graham EM. Assisted reproductive technology: Short‐ and long‐term outcomes. Dev Med Child Neurol. 2022;65(1):38–49. DOI: 10.1111/dmcn.15332

[8] Sun B, Li L, Zhang Y, Wang F, Sun Y. Pregnancy outcomes in women with primary ovarian insufficiency in assisted reproductive technology therapy: A retrospective study. Front Endocrinol. 2024;15:1343803. DOI: 10.3389/fendo.2024.1343803

[9] Kyiv Perinatal Centre [Internet]. [cited 2024 August 7]. Available from: https://www.perinatalcenter.com.ua/en/

[10] The World Medical Association. Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects [Internet]. [cited 2024 August 7]. Available from: https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/

[11] IBM. SPSS Statistics [Internet]. [cited 2024 August 7]. Available from: https://www.ibm.com/products/spss-statistics

[12] Vohra G, Rajendran N, Kumari A. Association of mineral metabolism biomarkers in patients with chronic kidney disease and renal transplant recipients: A single-centre prospective study. Int J Med Med Res (IJMMR). 2024;10(2):57–64. DOI: 10.61751/ijmmr/2.2024.57

[13] Golombok, S. Assisted reproductive technologies. In: The SAGE encyclopedia of lifespan human development. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications, Inc.; 2018. P. 162–3. DOI: 10.4135/9781506307633.n65

[14] Berg K, Whitehead K. Pregnancy associated osteoporosis. Practising Midwife. 2024;27(5):35–8. DOI: 10.55975/chwn3013

[15] Butscheidt S, Tsourdi E, Rolvien T, Delsmann A, Stürznickel J, Barvencik F, et al. Relevant genetic variants are common in women with pregnancy and lactation-associated osteoporosis (PLO) and predispose to more severe clinical manifestations. Bone. 2021;147:115911. DOI: 10.1016/j.bone.2021.115911

[16] Anagnostis P, Lampropoulou-Adamidou K, Bosdou JK, Trovas G, Galanis P, Chronopoulos E, et al. Comparative effectiveness of therapeutic interventions in pregnancy and lactation-associated osteoporosis: A systematic review and meta-analysis. J Clin Endocrinol Metab. 2023;109(3):879–901. DOI: 10.1210/clinem/dgad548

[17] Carsote M, Turturea MR, Valea A, Buescu C, Nistor C, Turturea IF. Bridging the gap: Pregnancy- and lactation-associated osteoporosis. Diagnostics. 2023;13(9):1615. DOI: 10.3390/diagnostics13091615

[18] Lee S, Hong N, Kim KJ, Park CH, Lee J, Rhee Y. Bone density after teriparatide discontinuation with or without antiresorptive therapy in pregnancy- and lactation-associated osteoporosis. Calcif Tissue Int. 2021;109:544–53. DOI: 10.1007/s00223-021-00869-6

[19] Fukushima M, Kawajiri M, Yoshida M, Takeishi Y, Nakamura Y, Yoshizawa T. Prevalence of pregnancy- and lactation-associated osteoporosis in the postpartum period: A systematic review and meta-analysis. Drug Discoveries Ther. 2024;18(4):220–8. DOI: 10.5582/ddt.2024.01037

[20] Mishra N, Masroor H, Gupta M. Osteoporosis in pregnant and lactating females: An update. Turk J Osteoporos. 2024;30(1):1–15. DOI: 10.4274/tod.galenos.2023.24392

[21] Morato ALC, Verruma CG, Furtado CLM, Reis RMD. In vitro maturation of oocytes: What is already known? Biol Reprod. 2024;112(2):18–30. DOI: 10.1093/biolre/ioae147

[22] Maehara K, Iwata H, Kimura K, Mori E. Experiences of transition to motherhood among pregnant women following assisted reproductive technology: A qualitative systematic review. JBI Evidence Synth. 2021;20(3):725–60. DOI: 10.11124/jbies-20-00545

[23] Ottun TA, Adewunmi AA, Olumodeji AM, Jinadu FO. Factors associated with clinical pregnancy following assisted reproductive technology: A comparative cross-sectional study. J West Afr Coll Surg. 2024;15(1):37–43. DOI: 10.4103/jwas.jwas_148_23

[24] Qian Y, Wang L, Yu L, Huang W. Pregnancy- and lactation-associated osteoporosis with vertebral fractures: A systematic review. BMC Musculoskeletal Disord. 2021;22:926. DOI: 10.1186/s12891-021-04776-7

[25] Lampropoulou-Adamidou K, Trovas G, Triantafyllopoulos IK, Yavropoulou MP, Anastasilakis AD, Anagnostis P, et al. Teriparatide treatment in patients with pregnancy- and lactation-associated osteoporosis. Calcif Tissue Int. 2021;109:554–62. DOI: 10.1007/s00223-021-00871-y

[26] Basma H, Dbouk S, Issa Z. Pregnancy and lactation associated osteoporosis: A case report. Front Med Case Rep. 2023;4(5):1–8. DOI: 10.47746/fmcr.2023.4503

[27] Cheng CH, Chen LR, Chen KH. Osteoporosis due to hormone imbalance: An overview of the effects of estrogen deficiency and glucocorticoid overuse on bone turnover. Int J Mol Sci. 2022;23(3):1376. DOI: 10.3390/ijms23031376

[28] Wu P, Sharma GV, Mehta LS, Chew‐Graham CA, Lundberg GP, Nerenberg KA, et al. In‐hospital complications in pregnancies conceived by assisted reproductive technology. J Am Heart Assoc. 2022;11(5). DOI: 10.1161/jaha.121.022658

[29] Miles B, Panchbhavi M, Mackey JD. Analysis of fracture incidence in 135 patients with pregnancy and lactation osteoporosis (PLO). Cureus. 2021;13(10):e19011. DOI: 10.7759/cureus.19011

[30] Kaneuchi Y, Iwabuchi M, Hakozaki M, Yamada H, Konno SI. Pregnancy and lactation-associated osteoporosis successfully treated with romosozumab: A case report. Medicina. 2022;59(1):19. DOI: 10.3390/medicina59010019

[31] Ferreira DA, Taborda F, Mendonça T, Farinha F. Pregnancy and lactation-associated osteoporosis in a Systemic Lupus Erythematosus patient. Lupus. 2022;31(14):1829–33. DOI: 10.1177/09612033221136102

[32] Abdulrazaq AA, Ainsworth AJ, Britton JW, Shenoy CC, Babayev SN, Cascino GD, et al. Seizure control in women with epilepsy undergoing assisted reproductive technology. Epilepsia. 2023;64(10):e207–13. DOI: 10.1111/epi.17748

[33] Cohen A, Kamanda-Kosseh M, Dempster DW, Zhou H, Müller R, Goff E, et al. Women with pregnancy and lactation-associated osteoporosis (PLO) have low bone remodeling rates at the tissue level. J Bone Miner Res. 2019;34(9):1552–61. DOI: 10.1002/jbmr.3750

[34] Rahimi M, Daneshvar S, Khabbazi A. Pregnancy‐associated osteoporosis following in vitro fertilization: A case report. Clin Case Rep. 2024;12(3):e8702. DOI: 10.1002/ccr3.8702