Визначення фагоцитування штамів золотистого стафілокока (S. Aureus), виділеного у дітей, хворих на кір

Резюме. Золотистий стафілокок – один із найпоширеніших у світі серед збудників інфекційних захворювань. Як відомо, розвитку інфекції сприяють різні чинники та фактори вірулентності стафілококів. Значно менш відомо про їх взаємодію один з одним та захисними механізмами імунної системи господаря. Важливе значення імунокомпетентних клітин у розвитку запального процесу було підставою для вивчення здатності до фагоцитування штамів золотистого стафілокока, виділеного з носоглотки дітей, хворих на кір. Мета дослідження – визначити здатність до фагоцитування штамів золотистого стафілокока, виділеного у дітей, хворих на кір, нейтрофільними гранулоцитами і моноцитами периферійної крові. Матеріали і методи. Фагоцитарну реакцію оцінювали за допомогою наступних показників: активності фагоцитозу або відсотка фагоцитарноактивних лейкоцитів, індексу фагоцитозу – середньої кількості поглинутих мікробів на один фагоцит. У процесі дослідження було сформовано дві групи: перша – дослідна (35 хворих на кір дітей); друга – контрольна (зразки нормальної мікрофлори від практично здорових людей – 15 осіб). Матеріал із ротоглотки брали стерильним тампоном, досліджували його бактеріологічним методом. Кількісний склад бактерій відображали у кількості колонієутворювальних одиниць (КУО) в перерахунку на розведення дослідного матеріалу. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за стандартними схемами. Дослідження фагоцитозу – за методом Кост і Стенко. Результати. Під час дослідження було виявлено, що вагому роль у процесі фагоцитозу відіграють нейтрофільні гранулоцити. Фагоцитарна активність нейтрофілів відносно культури S. аureus, виділеної у дітей, хворих на кір, нижча на 46,9 %, моноцитів – на 38, 8 % порівняно із групою здорових осіб. Також спостерігалося зниження фагоцитарного індексу в фагоцитуючих лейкоцитах відносно культури S. аureus, виділеної у дітей, хворих на кір: нейтрофілів – на 31,7 %, моноцитів – на 38,6 %. Висновки. Зниження здатності до фагоцитування культури золотистого стафілокока, виділеної у дітей, хворих на кір, фагоцитуючими клітинами у дослідній групі, очевидно спричинено наявністю факторів вірулентності збудника, що суттєво пригнічують фагоцитоз та зумовлюють здатність мікроорганізмів до тривалої персистенції у середині фагоцитів

золотистий стафілокок, S. аureus, фагоцитування, моноцити, нейтрофільні гранулоцити, індекс фагоцитозу

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.11689

[1] Абул К. Аббас Основи імунології: функції та розлади імунної системи : навч. посіб. / Абул К. Аббас, Ендрю Г. Ліхтман, Шив Піллай – пер. 6-го англ. вид. [наук. ред. пер.: Чоп’як В.] – К. : ВСВ «Медицина», 2020. – 328 с.

[2] Анохин В. А. Стафилококовая инфекция у детей и подростков / В. А. Анохин // Практическая медицина. – 2008. – No 7(31). – С. 8–14.

[3] Веклич К. А. Елімінація вірусу кору: вирішення питання та майбутні виклики / К. А. Веклич // Міжнародний медичний журнал. – 2019. – No 3. – С. 83–88.

[4] Характеристика стафілококів та їх роль у патології дітей / М. А. Гарифуліна, О. С. Воронкова, Т. М. Шевченко, А. І. Вінніков // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, медицина. – 2014. – No 5 (9)12. – С. 115–120.

[5] Лабинская А. С. Общая и санитарная микроби-ология с техникой микробиологических исследований : уч. пособ. – 4-изд. / А. С. Лабинская, Л. П. Блинкова, А. С. Ещина. – М. : Лань-Пресс, 2020. – 592 c.

[6] Сравнительная характеристика гуморального имунного ответа у больных ангинами и инфекциями мягких тканей стафилококковой (группы а) этиологии / Д. А. Клейменов, Е. В. Глушкова, Н. Ф. Дмитриева [и др.] // Медицинский альманах. – 2012. – No 3. – С. 144–147.

[7] Холодна Л. С. Імунологія : підручник / Л. С. Холод-на, Г. А. Любченко, Д. М. Говорун. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. – 350 с.

[8] Bhattacharya G. Exposure to subinhibitory concentrations of gentamicin, ciprofloxacin and cefotaxime induces multidrug resistance and reactive oxygen species generation in meticillin-sensitive Staphylococcus aureus / G. Bhattacharya, D. Dey, S. Das, A. Banerjee // J. Med. Microbiol. – 2017. – Vol. 66 (6). – Р. 762–769.