Вплив краніоскелетної травми на динаміку ензимної ланки антиоксидантного захисту в кірковому і мозковому шарах нирки за умов двобічного видалення гонад у період пізніх проявів травматичної хвороби

І.І. Луців; А.А. Гудима; Д.В. Попович

Резюме. Останніми роками відмічають значне зростання частки жінок у постменопаузальному періоді. Природня інволюція, в основі якої лежить зниження рівня естрогенів, суттєво змінює реактивність і резистентність організму жінки до різноманітних факторів навколишнього середовища. Однак до останнього часу поза увагою дослідників залишається дослідження ролі дефіциту естрогенів у порушенні антиоксидантного захисту за умов травматичної хвороби, що сприяло б пошуку напрямків патогенетично обґрунтованої корекції. Мета дослідження – з’ясувати вплив двобічної оваріоектомії на ензимну ланку антиоксидантного захисту в кірковому і мозковому шарах нирки у пізній період краніоскелетної травми (КСТ). Матеріали і методи. Експерименти виконано на 54 нелінійних білих щурах-самках масою 200–220 г. Гіпоестрогенний стан виконували шляхом оперативного видалення гонад із подальшим моделювання КСТ. Через 1 і 2 місяці посттравматичного періоду в кірковому та мозковому шарах нирки визначали суперосиддисмутазу (СОД) та каталазну активність. Результати. Через 1 місяць посттравматичного періоду в тварин без гонадектомії СОД- і каталазна активність кіркового і мозкового шарів нирки істотно знижувалися порівняно з контролем. Через 2 місяці експерименту досліджувані ензими нормалізувалися, що вказує на домінування в організмі саногенних механізмів. Нанесення травми гонадектомованим тваринам супроводжувалося більшим пригніченням СОД- і каталазної активності кіркового і мозкового шарів нирки через 1 місяць посттравматичного періоду. На такому ж рівні досліджувані ензими залишалися й через 2 місяці експерименту. Висновки. В умовах краніоскелетної травми через 1 місяць посттравматичного періоду в кірковому і мозковому шарах нирки відмічають порушення ензимної ланки антиоксидантного захисту, яке виявляють зниженням, порівняно з контролем, СОД- та каталазної активності. В гонадектомованих щурів виявлені порушення суттєво більші й не стихають через 2 місяці експерименту, що вказує на вагому роль антиоксидантної дії естрогенів у патогенезі травматичної хвороби

гонадектомія, краніоскелетна травма, супероксиддисмутаза, каталаза, нирки

[1] Хара М. Р. Статеві відмінності метаболічних змін у міокарді щурів з експериментальним гіпотиреозом, викликаних гонадектомією та корегованих замісною гормонотерапією / М. Р. Хара, В. М. Михайлюк // Клінічна та експериментальна патологія. – 2012. – Т. XI, No 2 (40). – C 152–158.

[2] Гур’єв С. О. Аналіз безпосередіх причин смерті у постраждалих із політравмою та пошкодженням скелета / С. О. Гур’єв, А. Ю. Філь, О. М. Танасієнко // Травма. – 2015. – Т. 16, No 4. – С. 7–10.

[3] Борис Р. М. Морфологічні і біохімічні зміни внутріш-ніх органів при експериментальній краніоскелетній травмі : монографія / Р. М. Борис. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. – 142 с.

[4] Шацький В. В. Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу кіркового і мозкового шарів нирки після гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та його корекція карбацетамом / В. В. Шацький, А. А. Гудима, Л. Я. Федонюк // Здобутки клініч. і експерим. медицини. – 2019. – No 4. – С. 144–153.

[5] Мерлєв Д. І. Особливості антиоксидантно-прооксидантного стану кіркового шару нирки в умовах скелетної, черепно-мозкової травм та їх поєднання / Д. І. Мерлєв, А. А. Гудима // Здобутки клініч. і експерим. медицини. – 2013. – No 2. – С. 140–142.

[6] Машевський А. С. Особливості антиоксидантно-прооксидантного балансу у тканині печінки в пізній пе-ріод після скелетної і поєднаної краніоскелетної травм в умовах оваріоектомії в щурів / А. С. Машевський // Вісник морської медицини. – 2016. – No 3. – С. 47–51.

[7] Камышников В. С. Клинико-лабораторный мо-ниторинг биохимических маркеров остеопороза в эксперименте / В. С.Камышников, Ю. Д. Коваленко, Н. Н. Кохнович // Достижения медицинской науки Белару-си [Електронний ресурс]. – 2003. – Режим доступу: http://med.by/dmn/book.php?book=03-18_10.

[8] Борис Р. М. Динаміка показників пероксидного окиснення ліпідів у період ранніх і пізніх проявів травматичної хвороби за умов експериментальної краніоскелетної травми та її корекції клітинною терапією / Р. М. Борис, А. І. Гоженко, А. А. Гудима // Клінічна та експериментальна патологія. – 2013. – Т. ХІІ, No 2 (44). – С. 31–34.

[9] Чевари С. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологических материалах / С.Чевари, И.Чаба, Й.Сокей //Лаб. дело. – 1985. – No 11. – С. 678–681.

[10] Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лаб. дело. – 1988. – No 1. – С. 16–19.

[11] Придруга С. М. Динаміка вмісту продуктів перок-сидного окиснення ліпідів в печінці щурів у період пізніх проявів траватичної хвороби та корекції відхилень тіо-триазоліном / С. М. Придруга // Вісник проблем біології і медицини. – 2012. – Т. 1, No 4. – С. 244–247.

[12] Близнюк Р. В. Антиоксидантно-прооксидантний баланс у тканині печінки, кірковому та мозковому шарі нирки у тварин з хронічним гепатитом на тлі полі травми / Р. В. Близнюк, А. А. Гудима // Здобутки клініч. і експерим. медицини : підсумкова науково-практична конференція, 21 трав. 2014 р. : зб. матеріалів конф. – Тернопіль : ТДМУ, 2014. – С. 103.