Оcобливості морфогенезу сечової системи миші лабораторної

  • Отримано 09.02.2026

  • Доопрацьовано 24.03.2026

  • Прийнято 20.04.2026

  • Опубліковано 29.05.2026


  • 0 Переглядів

  • Взято з Том 8, № 2, 2026

  • Сторінки 29-34

Процес закладки та формування сечової системи є подібним серед ссавців. Експериментальні моделі з використанням миші лабораторної слугують ефективним інструментом для розкриття механізмів розвитку сечовидільного тракту, оскільки аналогічні дослідження на ембріонах людини супроводжуються серйозними методичними та біоетичними обмеженнями. Важливою ділянкою, що забезпечує функціонування верхнього та нижнього відділів сечової системи, є сечовідно-міхурове сполучення. У дефінітивному стані воно виконує функцію фізіологічного клапана, що забезпечує безперешкодний односпрямований пасаж сечі. Вивчення його формування є фундаментальним для розуміння етіології аномалій цієї ділянки. Метою роботи було з’ясувати основні закономірності та хронологічну послідовність пренатального онтогенезу сечовідно-міхурового спо лучення миші лабораторної. Дослідження проведено на 15 серіях гістологічних зрізів препаратів зародків миші лабораторної. Матеріал використано із колекції кафедри гістології, цитології та ембріології Буковинського державного медичного університету. Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження (морфоме трія, мікроскопія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, статистичний аналіз). На ранніх стадіях розвитку ссавців мезонефричні (Вольфові) протоки відкриваються в клоаку, яка розділяється на каудальний відділ задньої кишки та сечостатеву пазуху, зачаток сечового міхура та сечівника. Цей період охоплює 10–15 дні гестації (стадії E10.5–14.5) миші лабораторної, що відповідає 4–8 тижням гестації у людини. Зачатком верхніх сечових шляхів є каудальна частини мезонефричної протоки. У миші лабораторної на стадії E10.5–11.5 краніальна частина се човідного зачатка з’єднується з мезенхімою нирки та утворює порожнинну систему нирки, тоді як каудальна частина сечовідного зачатка диференціюється у сечовід. Під час E10.5 сечоводи з’єднуються з сечовим міхуром через загальну нефральну протоку. Вже на стадії E14.5 сечоводи відокремлюються від мезонефричних проток і зливаються зі структурами сечового міхура, зокрема із закладкою трикутника Льєто. Отже, нормальна архітекто ніка інтрамурального відділу та вічка сечовода миші лабораторної безпосередньо залежить від координованого ремоделювання загальної нефральної протоки шляхом локального апоптозу на стадії Е11–Е13. Диференціація сечовода від мезонефричної протоки та його з’єднання з сечовим міхуром у миші лабораторної забезпечуються послідовністю морфологічних перетворень: апоптозом загальної нефральної протоки на стадії E11–E12, злиттям епітеліальних шарів сечовода та сечового міхура під на стадії E13, а також пришвидшенням росту сечостатевої пазухи у терміни E12–E14. 

анатомія; ембріологія; мікроанатомія; порівняльна анатомія; сечова система; м’язи-замикачі; миша лабораторна; людина

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2026.2.16372
  1. Bulyk RY, Popeliuk OMV, Melnyk VV, Proniaiev DV. Suchasni uiavlennia pro zakladku ta embriohenez sechovydilnykh orhaniv [Modern view on the germ and embryogenesis of the urinary organs]. Reports of Vinnytsia National Medical University. 2022;26(2):328-34. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2022-26(2)-27 [Ukrainian].
  2. Roberts NA, Chan MMY, Woolf AS. The biology of congenital urinary bladder outflow obstruction. Trends Mol Med. 2025:S1471-4914(25)00218-7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.molmed.2025.09.009.
  3. George M, Kurtz MP, Chow JS. Congenital Abnormalities of Kidneys and Urinary Tract: A Top--Down Review of the Embryology and Imaging Appearance. Urol Clin North Am. 2025;52(1):25-40. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ucl.2024.07.005.
  4. Jackson L, Woodward M, Coward RJ. The molecular biology of pelvi-ureteric junction obstruction. Pediatr Nephrol. 2018;33(4):553-71. DOI: https://doi.org/10.1007/s00467-017-3629-0.
  5. Elmore SA. Prenatal Evaluations: A Prologue to Postnatal Pathology Interpretations. Toxicol Pathol. 2021;49(8):1425-36. DOI: https://doi.org/10.1177/01926233211046540.
  6. Cooper TK, Meyerholz DK, Beck AP, Delaney MA, Piersigilli A, Southard TL, Brayton CF. Research-Relevant Conditions and Pathology of Laboratory Mice, Rats, Gerbils, Guinea Pigs, Hamsters, Naked Mole Rats, and Rabbits. ILAR J. 2021;62(1-2):77-132. DOI: https://doi.org/10.1093/ilar/ilab022.
  7. Flierman S, Tijsterman M, Rousian M, de Bakker BS. Discrepancies in embryonic staging: towards a gold standard. Life (Basel). 2023;13(5):1084. DOI: https://doi.org/10.3390/life13051084.
  8. Baskin L, Sinclair A, Derpinghaus A, Cao M, Li Y, Overland M, et al. Estrogens and development of the mouse and human external genitalia. Differentiation. 2021;118:82-106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diff.2020.09.004.
  9. Jasmine, Baraiya DH, Kavya TT, Mandal A, Chakraborty S, Sathish N, Francis CMR, Binoy Joseph D. Epithelial and mesenchymal compartments of the developing bladder and urethra display spatially distinct gene expression patterns. Dev Biol. 2025;520:155-70. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ydbio.2025.01.005.
  10. Qiu C, Martin BK, Welsh IC, Daza RM, Le TM, Huang X, Nichols EK, Taylor ML, Fulton O, O'Day DR, Gomes AR, Ilcisin S, Srivatsan S, Deng X, Disteche CM, Noble WS, Hamazaki N, Moens CB, Kimelman D, Cao J, Schier AF, Spielmann M, Murray SA, Trapnell C, Shendure J. A single-cell time-lapse of mouse prenatal development from gastrula to birth. Nature. 2024;626(8001):1084-93. DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-024-07069-w.
  11. Mitsui R, Miwa-Nishimura K, Hashitani H. Role of capillary rarefaction in age-related changes of external urethral sphincter muscle of female mice. Cell Tissue Res. 2025;402:345-60. DOI: https://doi.org/10.1007/s00441-025-04024-7.
  12. Mendelsohn C. Using mouse models to understand normal and abnormal urogenital tract development. Organogenesis. 2009;5(1):306-14. DOI: https://doi.org/10.4161/org.8173.
  13. Liaw A, Cunha GR, Shen J, Cao M, Liu G, Sinclair A, Baskin L. Development of the human bladder and ureterovesical junction. Differentiation. 2018;103:66-73. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diff.2018.08.004.
  14. Georgas KM, Armstrong J, Keast JR, Larkins CE, McHugh KM, Southard-Smith EM, Cohn MJ, Batourina E, Dan H, Schneider K, Buehler DP, Wiese CB, Brennan J, Davies JA, Harding SD, Baldock RA, Little MH, Vezina CM, Mendelsohn C. An illustrated anatomical ontology of the developing mouse lower urogenital tract. Development. 2015;142(10):1893-08. DOI: https://doi.org/10.1242/dev.117903.
  15. Elmore SA, Kavari SL, Hoenerhoff MJ, Mahler B, Scott BE, Yabe K, Seely JC. Histology Atlas of the Developing Mouse Urinary System With Emphasis on Prenatal Days E10.5-E18.5. Toxicol Pathol. 2019;47(7):865-86. DOI: https://doi.org/10.1177/0192623319873871.
  16. Sam P, Jiang J, Leslie SW, LaGrange CA. Anatomy, Abdomen and Pelvis, Sphincter Urethrae. 2023. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan.
  17. Sanchez-Ferras O, Pacis A, Sotiropoulou M, Zhang Y, Wang YC, Bourgey M, et al. A coordinated progression of progenitor cell states initiates urinary tract development. Nat Commun. 2021;12(1):2627. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-021-22931-5.
  18. Saizonou MA, Kitazawa H, Kanahashi T, Yamada S, Takakuwa T. Epithelial development of the urinary collecting system in the human embryo. PLoS One. 2024;19(4):e0301778. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0301778.
  19. Thomas DFM. The embryology of persistent cloaca and urogenital sinus malformations. Asian J Androl. 2020;22(2):124-28. DOI: https://doi.org/10.4103/aja.aja_72_19.