Активність запальних та цитолітичних процесів у щурів різного віку в динаміці ураження тютюновим димом
Резюме. Аналіз великої кількості робіт за останні десятиліття, присвячених впливу куріння на організм здорової людини, свідчить, що немає такого органа або системи в організмі, на які б воно не мало шкідливої дії. Тютюнокуріння є агресивним фактором ризику виникнення та прогресування груп захворювань, серед яких рак легенів, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, остеопороз і деякі інші. Однак до останнього часу в літературі зустрічалася незначна кількість експериментальних робіт, в яких би досліджувався вплив тютюнового диму на організм у віковому аспекті, зокрема на окиснювальні та запальні процеси, проникність клітинних мембран та стан ендогенної інтоксикації, що сприяло б пошуку нових обґрунтованих способів корекції. Мета дослідження – з’ясувати вплив тютюнового диму на розвиток запалення та проникність клітинних мембран у щурів різного віку за тютюнової інтоксикації. Матеріали і методи. Досліди проведені на білих щурах-самцях, яких утримували на стандартному раціоні віварію Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Щурів поділили на три вікові групи: статевонезрілі, статевозрілі та старечого віку. Модель залежності від хронічної дії тютюнового диму створювали за допомогою герметичної камери. Тютюновий дим, що утворювався від горіння 6 сигарет «Прима срібна (синя)» із вмістом 0,6 мг нікотину та 8 мг смоли, через отвори у камері подавався всередину. Через 15; 30 та 45 діб від початку ураження тварин тютюновим димом, їх виводили з експерименту. В сироватці крові та тканинах визначали вміст С-реактивного протеїну, активність лужної фосфатази та гаммаглутамілтранспептидази. Результати. У щурів різного віку спостерігалось підвищення вмісту С-реактивного протеїну в сироватці крові протягом 45 діб отруєння тютюновим димом. Найчутливішими до дії токсиканта виявились старечі щури, у яких даний показник прогресуюче зростав і до кінця експерименту перевищував рівень контрольної групи в 1,4 раза. Поряд з цим у тварин усіх вікових груп (статевонезрілі, статевозрілі та старечі) відмічалось підвищення активності лужної фосфатази у сироватці крові та зниження її у печінці, що підтверджує розвиток холестазу та мембранодеструктивних процесів у печінці токсикованих тварин. На останнє вказує підвищення активності у сироватці крові мембранозалежного ензиму гаммаглутамілтранспептидази протягом усього експерименту. До кінця дослідження вона зросла у статевонезрілих щурів у 1,9 раза, статевозрілих – в 1,35 раза та у старечих – в 1,6 раза. Найбільш виражені зміни проникності клітинних мембран спостерігались у статевонезрілих тварин. Висновки. У старечих щурів запальні процеси прогресували найбільш виражено, підтвердженням чому є підвищення вмісту С-реактивного протеїну в сироватці крові. У статевонезрілих щурів відмічено прогресуюче підвищення активності мембранозалежних ензимів (гаммаглутамілтранспептидази та лужної фосфатази) у сироватці крові після отруєння тютюновим димом, яке до кінця експерименту значно перевищувало рівень щурів статевозрілого та старечого віку. Це дозволяє стверджувати, що статевонезрілі щури більш чутливі до впливу на них тютюнового диму
тютюновий дим, білі щури, запальні процеси, цитолітичні процеси
https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12567[1] Балакірєєва О. М. Рівень поширення і тенденції вживання тютюну, алкогольних напоїв, наркотичних речовин серед учнівської молоді України / О. М. Балакірєва, Т. В. Бондар, Ю. П. Галіч // Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка. – К. : Обнова. – 2011. – 176 с.
[2] Кваша Е. А. Медицинские аспекты табакокурения / Е. А. Кваша. – Здоров’я України. – 2010. – No 20 (249). – С. 40–41.
[3] Контроль над тютюном в Україні. Національний звіт. – К. : МОЗ України, Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2012. – 128 c.
[4] Пікас О. Б. Про стан куріння цигарок у сучасних умовах, його вплив на виникнення захворювань в орга-нізмі людини / О. Б. Пікас // Буковинський медичний вісник. – 2015. – No 76 (4). – С. 227–230.
[5] Грищук Л. А. Динаміка перекисного окиснення лі-підів та антиоксидантного захисту в щурів за умов го-строго ураження легень / Л. А. Грищук, М. І. Марущак // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2011. – No 2 (05). – С. 16–20.
[6] Лихацький П. Г. Розвиток нітрооксидативного стресу та запальних процесів у щурів різного віку, уражених тютюновим димом / П. Г. Лихацький, Л. С. Фіра // Світ медицини та біології. – 2017. – No 4 (62). – С. 145–149.
[7] Марущак М. І. Встановлення кореляційних зв’язків між рівнем активних форм кисню, вмістом нейтрофільних гранулоцитів та газовим складом крові при експери-ментальному гострому ураженні легень / М. І. Марущак // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Ме-дицина». – 2012. – No 1 (43). – С. 9–12.
[8] Блюм Н. Е. Особенности цитокинового баланса при хронической обструктивной болезни легких / Н. Е. Блюм, А. Р. Антонов, Р. Р. Асадуллина / Росс. мед. журн. – 2006. – No 14 (22). – С. 34–39.
[9] Криницька І. Я. Особливості цитокінового профілю крові щурів з модельованим гепатопульмональним синдромом / І. Я. Криницька, І. М. Кліщ, М. І. Куліцька // Клінічна та експериментальна патологія. – 2012. – No 4 (42). – С. 82–86.
[10] Авдеев С. Н. С-реактивный белок – новый или старый маркер бронхолегочных инфекций / С. Н. Авдеев, Г. Е. Баймаканова // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. – 2008. – No 4. – С. 26–32.
[11] Мудра А. Є. NO-синтаза та прозапальні цитокіни при гострому токсичному гепатиті та за впливу моду-ляторів синтезу оксиду азоту / А. Є. Мудра // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Біол. – 2014. – No 4(61). – С. 141–147.
[12] Вельков В. В. Прокальцитонин и С-реактивный белок в соовременной лабораторной диагностике / В. В. Вельков // Лабораторна діагностика. – 2010. – No 2. – С. 39–76.
[13] Владимирова С. Г. С-реактивный белок как маркер тяжести инфекционного процесса у больных острым миелоидным лейкозом при нейтропении / С. Г. Владимирова, Л. Н. Тарасова, О. Ю. Скольская [и др.] // Терапевтический архив. – 2013. – Т. 85, No 11. – С. 34–40.
[14] Chandrashekara S. C-reactive protein: An inflammatory marker with specific role in physiology, pathology, and diagnosis / S. Chandrashekara // J. Rheumatol Clin. Immunol – 2014. – No. 2 (1). – Р. 1–7.
[15] Розвиток цитолітичного синдрому в організмі щурів різного віку, уражених тютюновим димом / П. Г. Лихацький, Л. С. Фіра, Л. А. Бойко [та ін.] // Укр. журн. клін. та лаб. медицини. – 2017. – No 2 (12). – С. 12–19.
[16] Hanigan M.H. Gamma-Glutamyl Transpeptidase: Redox Regulation and Drug Resistance / M. H. Hanigan // Adv. Cancer Res. – 2014. – No. 122. – Р. 103–141.
[17] Малахова М. Я. Эндогенная интоксикация как отражение компенсаторной перестройки обменных процессов в организме / М. Я. Малахова // Эфферентная терапия. – 2000. – Т. 6, No 4. – С. 3–14.
[18] Churg A. Animal models of cigarette smoke-induced chronic obstructive pulmonary disease / A. Churg, J. Wright // Expert. Rev. Respir. Med. – 2010. – No. 4 (6). – Р. 723–734.
[19] Анализ количественного определения уровня С-реактивного белка и прокальцитонина у пациентов с инфекционной патологией / К. М. Алибаева, Н. А. Берди-ярова, Н. К. Мухамеджанова [и др.] // Вестник АГИУВ. – 2015. – No 1–2. – С. 36–40.
[20] Влізло В. В. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / В. В. Влізло, Р. С. Федорук, І. Б. Ратич. – Львів : СПО-ЛОМ, 2012. – 764 с.
[21] Jannot A. S. Citation bias favoring statistically significant studies was present in medical research / A. S. Jannot, T. Agoritsas, A. Gayet-Ageron // J. Clin. Epidemiol. – 2013. – No. 66 (3). – Р. 296–301.
[22] Hubeau C. Interleukin-6 neutralization alleviates pulmonary inflammation in mice exposed to cigarette smoke and poly(I:C) / C. Hubeau, J. E. Kubera, К. Masek-Hammerman // Clin. Sci.(Lond). – 2013. – No. 125. – Р. 483–493.
[23] Kaur M. C-reactive protein: A prognostic indicator / М. Kaur // International Journal of Applied and Basic Medical Research. –2017. – No. 7 (2). – Р. 83–84.
[24] Лотоцька С. В. Застосування ентеросорбенту «карболайн» при корекції змін вільнорадикального окиснення у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / С. В. Лотоцька // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. – 2015. – No 2–3. – С. 96–98.
[25] Луцкий М. А. Свободнорадикальное окисление липидов и белков – универсальный процесс жизнедеятельности организма / М. А. Луцкий // Усп. совр. естеств. – 2014. – No 126. – С. 24–28.