Клініко-анамнестичні предиктори післяопераційних гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку та алгоритм їх оцінки в системі неврологічного супроводу кардіохірургічних пацієнтів

Дмитро Станіславович Маньковський

Резюме. Сучасні технології кардіохірургічних втручань (КХВ) дозволяють значною мірою впливати на структуру смертності, інвалідності та якість життя пацієнтів із критичним перебігом ішемічної хвороби, клапанними пороками серця, кардіоміопатіями. Разом з тим неврологічні ускладнення здатні суттєво впливати на перебіг післяопераційного періоду та нівелювати технічно якісне виконаня КХВ. Останніми роками загальна смертність після КХВ із використанням штучного кровообігу (ШК) характеризуються зменшенням на 20–25 %, тоді як частота гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) практично незмінна і, навіть, у старших вікових групах зростає. Мета дослідження – розробити алгоритм оцінювання ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку як компоненти неврологічного супроводу кардіохірургічних пацієнтів. Матеріали і методи. Дослідження виконано на клінічній базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» з використанням первинних матеріалів стосовно кардіохірургічних втручань із застосуванням штучного кровообігу; задіяно дві групи пацієнтів, що сформовані за методикою копі-пара (за ознаками: вік, стать, вид втручання): в першій (n=340 осіб) – пацієнти з ГІУ ГМ після втручань, у другій (n=340 осіб) – без ГІУ ГМ. У дослідженні використано результати рутинного неврологічного, інструментальних та лабораторних обстежень на етапах оперативного лікування із заповненням спеціальної Карти експертної оцінки неврологічного супроводу пацієнта з кардіохірургічним втручанням. Результати. При порівняльному міжгруповому аналізі виявлено достовірні (р<0,05) КАФ, виконано їх ранжування за показником загальної інформативності та 10 найбільш інформативних включено до алгоритму прогнозування. Наявність достовірної інформації щодо прогностичного значеня клініко-анамнестичних предикторів дозволило обґрунтувати поступовість процедури оцінки ризику та скласти відповідний табличний алгоритм, до якого в порядку зменшуваної інформативності, внесені найбільш прогностично цінні ознаки та відповідні прогностичні коефіцієнти. Технологія прогнозування досить проста та (після оцінки наявності/відсутності перелічених в алгоритмі факторів) передбачає поступове додавання відповідних коефіцієнтів до досягнення однієї із прогностичних сум, що дозволяє виконувати персоніфіковану оцінку ризику з одночасним розподілом (співвідношенням) обстежених осіб до однієї із трьох груп ризику. Висновки. Вивчено діагностичну цінність та прогностичне значення клініко-анаменстичних предикторів ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку, складено прогностичний їх профіль, опрацьовано алгоритм персоніфікації ризику та виділено три основні прогностично несприятливі синдроми: психоневрологічний (наявність енцефалопатії, артеріальної гіпертензії, закритих черепно-мозкових травм в анамнезі), судинної дисфункції (порушення церебральної ауторегуляції, зниження фракції викиду лівого шлуночка, інсульт в анамнезі, асиметрія кровонаповнення), серцево-судинних порушень (фібриляція передсердь, «німий» стеноз сонних артерій, наявність атероматозу висхідної зони аорти)

гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку, предиктори, кардіохірургічні втручання

[1] How to recognize and treat metabolic encepha-lopathy in neurology intensive care unit / I. I. Berisavac, D. R. Jovanoviс, V. V. Padjen [et al.] // Neurol. India. – 2017. – No. 65 (1). – P. 123–128.

[2] Дьогтяр В. В. Профілактика неврологічних ускладнень прихірургії торако-абдомінального відділу аорти / В. В. Дьогтяр, Н. О. Чанглі // Вісник серцево-судинної хірургії. – 2018. – No 3. – С. 68–70.

[3] Demikhov O. Actual aspects of public health policy formation on the example of Ukraine / O. Demikhov, I. Dehtyarova, N. Demikhova // Bangladesh Journal of Medical Science. – 2020. – No. 19 (3). – P. 358–364.

[4] Arterial hypertension prevention as an actual medical and social problem / O. Demikhov, I. Dehtyarova, O. Rud [et al.] // Bangladesh Journal of Medical Science. – 2020. – Vol. 19 (4). – P. 722–729.

[5] Dynamic of endothelial dysfunction factors during treatment in renal hypertensive patients / O. Demikhov, N. Demikhova, M. Zakharchenko [et al.] // Atherosclerosis. – 2019. – P. 287.

[6] Demikhov O. Awareness study of patients with arterial hypertension / O. Demikhov, S. Nei, N. Demikhova // European Journal of Heart Failure. Oxford: edition European Society of Cardiology. – 2019. – No. 21 (1). – P. 570.

[7] Feigin V. L. Anthology of stroke epidemiology in the 20th and 21st centuries: Assessing the past, the present, and envisioning the future / V. L. Feigin // International Jour-nal of Stroke. – 2019. – No. 14 (3). – Р. 223–237.

[8] Feigin V. L. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990–2013: a systematic analysis for the Global burden of disease study 2013 / V. L. Feigin, G. A. Roth, M. Naghavi // Lancet Neurol. – 2016. – No. 15. – P. 913–924.

[9] Preterm hypoxic–ischemic encephalopathy / K. R. Gopagondanahalli, J. Li, M. C. Fahey [et al.] // Front Pediatr. – 2016. – No. 4. – P. 114.

[10] Hahne K. Atrial fibrillation and silent stroke: links, risks, and challenges / K. Hahne, G. Monning, A. Samol // Vascular Health Risk Management. – 2016. – Vol. 12. – P. 65–74.

[11] Гублер Е. В. Клиническая патоинформатика в медицине и педиатрии / Е. В. Гублер. – Медицина, 1992. – С. 211.

[12] Risk factors for delirium after cardiac surgery: an his-torical cohort study outlining the influence of cardiopulmonary bypass / J. B. O’Neal, F. T. Billings, X. Liu [et al.] // Can. J. Anaesth. – 2017. – No. 64 (11). – P. 1129–1137.

[13] Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association / E. C. Jauch, J. L. Saver, H. P. Adams [et al.] // Stroke. – 2013. – No. 44 (3). – P. 870–947.

[14] Stroke: a global response is needed / W. Johnson, O. Onuma, M. Owolabi [et al.] // World Health Organ. – 2016. – No. 94. – P. 634–634a.

[15] Atrial fibrillation and mechanisms of stroke: Time for a new model / H. Kamel, P. M. Okin, M. S. Elkind [et al.] // Stroke. – 2016. – No. 47. – P. 895–900.

[16] Risk factors for perioperative ischemic stroke in cardiac surgery / M. A. Costa, M. F Gauer, R. Z. Gomes [et al.] // Rev. Bras. Cir. Cardiovasc. – 2015. – No. 30 (3). – P. 365–372.

[17] Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica / О. Ю. Реброва // MedyaSfera. – 2002. – 312 p.

[18] Труфанов Е. А. Цереброваскулярные заболевания: заболеваемость, смертность, факторы риска, диагностика и лечение / Е. А. Труфанов, Н. К. Свиридова, Т. Р. Парнякова // Східно-європейський неврологічний журнал. – 2016. – No 4 (10). – С. 17–20.

[19] Current practice and future directions in the diagnosis and acute treatment of ischaemic stroke / С. Zerna, G. Thomalla, B. C. Campbell [et al.] // The Lancet. – 2018. – No. 392 (10154). – P. 1247–1256.

[20] Зозуля І. С. Деякі напрямки поліпшення надання медичної допомоги при мозковому інсульті / І. С. Зозуля, А. І. Зозуля, А. О. Волосовець // Український вісник психоневрології. – 2017. – Т. 25, вип. 1. – С. 84–85.