Важливість впровадження системи інфекційного контролю в медичних закладах терапевтичного та хірургічного профілів: український та світовий досвід

Наталія Б.  Галіяш

Резюме. Найпоширенішими негативними наслідками, що спостерігаються у госпіталізованих пацієнтів, є побічна дія лікарських препаратів, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД) та хірургічні ускладнення. Широке розповсюдження ІПНМД відображено в багатьох наукових роботах, однак дані щодо рівнів ІПНМД суперечливі й залежать від країни, де проводилися дослідження, профілю стаціонару або відділення, ефективності та неупередженості системи реєстрації тощо. Мета дослідження – вивчити світовий та український досвід впровадження системи інфекційного контролю в медичних закладах терапевтичного та хірургічного профілів шляхом аналізу доступних інформаційних та літературних джерел. Матеріали і методи. Здійснено аналіз інформаційних ресурсів мережі «Internet», іноземних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed за останні десять років. Застосовано метод інформаційного пошуку та аналітико-порівняльний. Результати. Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, – це інфекції, які вперше з’являються через 48 год або більше після госпіталізації або протягом 30 днів після надання медичної допомоги. Дослідження, проведені у країнах із високим рівнем доходу, показали, що 5–15 % госпіталізованих пацієнтів набувають ІПНМД, що може вразити від 9 до 37 % тих, хто потрапив до відділень інтенсивної терапії, а в Європі показники поширеності ІПНМД у лікарняних закладах загального профілю коливаються від 4,6 до 9,3 %. Профілактика ІПНМД залежить від ретельного впровадження та дотриманні методів контролю інфекцій. Численні вітчизняні та зарубіжні дослідники вказують на важливість впровадження системи інфекційного контролю для підвищення якості та безпеки надання лікувальної допомоги в стаціонарах. Висновки. Незважаючи на розвиток багатьох високотехнологічних методів, миття рук із милом або спиртом все ще залишається найважливішим засобом підтримки особистої гігієни та запобігання ІПНМД. Однак через зростання кількості бактерій, стійких до антибіотиків, і небажання деяких медичних працівників впроваджувати найкращі практики боротьби з інфекціями, ІПНМД залишаються однією з найбільших причин смерті в більшості країн. Тому важливо, щоб стратегічні, політичні та освітні ініціативи продовжували зосереджуватися на лікуванні та контролі цих інфекцій. Для цього потрібні подальші практичні зусилля, щоб впровадити запропоновані заходи в практику, та наукові дослідження, які б дозволили доказово обґрунтувати впровадження більш ефективних та новітніх методик інфекційного контролю

інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, інфекційний контроль, профілактика, гігієна рук

[1] Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій (гігієнічні, епідеміологічні та мікробіологічні аспекти) : навч. посіб. / О. А. Шевченко, С. І. Гаркавий, Е. А. Деркачов [та ін.] ; за ред. В. Ф. Москаленка. – К., Дніпропетровськ, 2012. – 182 с.

[2] Marra A. R. Advances in infection control / A. R. Marra // Einstein (Sao Paulo). –2016. – Vol. 14, No.1. – Р. 108–109. DOI: 10.1590/S1679-45082016MD3433.

[3] Таран В. В. Аналіз захворюваності на внутрішньо-лікарняні інфекції у лікувально-профілактичних закладах України / В. В. Таран // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. – 2014. – No 8. – С. 43–48.

[4] Osman M. F. Infection control in the intensive care unit / M. F. Osman, R. Askari // Surg. Clin. North Am. – 2014. – Vol. 94 (6). – P. 1175–1194. DOI: 10.1016/j.suc.2014.08.011. Epub 2014 Oct 30. PMID: 25440118.

[5] Evaluation of nosocomial infection control programs in health services / M. G. Menegueti, S. R. Canini, F. Bellissimo-Rodrigues, A. M. Laus // Revista latino-americana de enfermagem. – 2015. – Vol. 23, No. 1. – Р. 98105. DOI: 10.1590/0104-1169.0113.2530.

[6] Low incidence of multidrug-resistant bacteria and nosocomial infection due to a preventive multimodal nosocomial infection control: a 10-year single centre prospective cohort study in neurocritical care / V. Spatenkova, O. Bradac, D. Fackova [et al.] // BMC Neurology. – 2018. – Vol. 18, No. 1. – Р. 23. DOI: 10.1186/s12883-018-1031-6.

[7] Деякі особливості епідеміології та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в ЛПЗ Черкащини / О. С. Джулай, М. О. Сьомак, В. В. Кіяниця, О. О. Джулай // Проблеми військової охорони здоров’я. – 2014. – Т. 42, No 2. – С. 127–132.

[8] Рега Н. І. Аналіз результатів бактеріологічних досліджень пацієнтів відділення інтенсивної терапії Харківського комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за 2017 р. / Н. І. Рега, С. О. Ястремська, В. В. Приходько // Медсестринство. – 2018. – No 4. – С. 5–9.

[9] Мікробіологічний моніторинг антибіотикорезистентності основних збудників внутрішньо-лікарняних інфекцій на Закарпатті за 2013–2014 рр. / Г. М. Коваль [та ін.] // Проблеми клінічної педіатрії. – 2015. – No 4. – С. 15–19.

[10] Салманов А. Г. Інфекційний контроль у закладах охорони здоров’я / А. Г. Салманов // Журнал головної медичної сестри. – 2012. – No 2. – С. 29–37.

[11] Салманов А. Г. Інфекційна безпека медичного персоналу / Салманов А. Г. // Практика управління закладом охорони здоров’я. – 2013. – No 1. – С. 52–60.

[12] Салманов А. Г. Навчання медперсоналу в системі інфекційного контролю / А. Г. Салманов // Практика управління медперсоналу в системі інфекційного конт-ролю. – 2014. – No 5–6. – С. 53–59.

[13] IFIC Basic Concepts of Infection Control (Previously published as Infection Control: Basic Concepts and Training) / ed.: C. Friedman W. Newsom 2nd edition. Northern Ireland, UK: International Federation of Infection Control 2011. – 392 р.

[14] Health care-associated infections – an overview / M. Haque, M. Sartelli, J. McKimm, M. Abu Bakar // Infection and Drug Resistance. – 2018. – No. 11. – Р. 2321—2333. DOI: 10.2147/IDR.S177247.

[15] Устінов О. В. Показник кількості внутрішньо-лікарняних інфекцій в Україні занижений / О. В. Устіанов // Український медичний часопис. – 2016. URL: https://www.umj.com.ua/article/94849/pokaznik-kilkosti-vnutrishnolikarnyanix-infekcij-v-ukraini-zanizhenij (дата звернення: 10.10.2021).

[16] Danasekaran R. Prevention of healthcareassociated infections: protecting patients, saving lives / R. Danasekaran, G. Mani, K. Annadurai // Int. J. Community Med. Public Health. – 2014. – Vol. 1 (1). – P. 67–68.

[17] Revelas A. Healthcare-associated infections: A public health problem / A. Revelas // Niger Med. J. – 2012. – Vol. 53 (2). – P. 59–64

[18] Мультимодальні стратегії для успішного впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю / ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України». – 2020. URL: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/infekciyniy-kontrol-u-zakladakh-oz/dlya-fakhivciv (дата звернення 12.10.2020).

[19] Overview of medical errors and adverse events / M. Garrouste-Orgeas, F. Philippart, C. Bruel [et al.] // Ann. Intensive Care. – 2012. – Vol. 2 (1). – P. 2.

[20] Centers for Disease Control and Prevention (CDC). CDC National Health Report: leading causes of morbidity and mortality and associated behavioral risk and protective factors-United States, 2005-2013 / N. B. Johnson, L. D. Hayes, K. Brown [et al.] // MMWR Suppl. – 2014. – Vol. 63 (4). – P. 3–27.

[21] Health-care associated infections. Patient characteristics and influence on the clinical outcome of patients admitted to ICU. Envin-Helics registry data / X. Nuvials, M. Palomar, F. Alvarez-Lerma [et al.] // Intensive Care Med. Exp. – 2015. – Vol. 3 (Suppl. 1). – P. A82.

[22] McLaws M. L. The hospital infection standardised surveillance (HISS) programme: Analysis of a two-year pilot / P. C. McLaws, P. C. Taylor // J. Hosp. Infect. – 2003. – Vol. 53 (4). – P. 259–267.

[23] Gandra S. Modern trends in infection control practices in intensive care units / S. Gandra, R. T. 3rd. Ellison // Journal of Intensive Care Medicine. – 2014. – Vol. 29, No. 6. – Р. 311–326. DOI: 10.1177/0885066613485215.

[24] Funding healthcareassociated infection research: a systematic analysis of UK research investments, 1997-2010 / M. G. Head, J. R. Fitchett, A. H. Holmes, R. Atun // J. Hosp. Infect. – 2014. – Vol. 87 (2). – P. 84–91.

[25] Diabetes and risk of surgical site infection: A systematic review and meta-analysis / E. T. Martin, K. S. Kaye, C. Knott [et al.] // Infect. Control Hosp. Epidemiol. –2016. – Vol. 37 (1). – P. 88–99.

[26] Central line-associated blood stream infections: characteristics and risk factors for mortality over a 5.5-year period / A. Atilla, Z. Doğanay, H. Kefeli Çelik [et al.] // Turk. J. Med. Sci. – 2017. – Vol. 47 (2). – P. 646–652.

[27] Fu C. Nosocomial infection control in healthcare settings: Protection against emerging infectious diseases / C. Fu, S. Wang // Infectious Diseases of Poverty. – 2016. – No. 5. – Р. 30. DOI: 10.1186/s40249-016-0118-9 (last accessed 10.10.2021).

[28] Central line-associated bloodstream infections among critically-ill patients in the era of bundle care / K. Y. Lin, A. Cheng, Y. C. Chang [et al.] // J. Microbiol. Immunol. Infect. – 2017. – Vol. 50 (3). – P. 339–348.

[29] A comparison of ventilator-associated pneumonia rates as identified according to the National Healthcare Safety Network and American College of Chest Physicians criteria / L. P. Skrupky, K. Mcconnell, J. Dallas, M. H. Kollef // Crit. Care Med. – 2012. – Vol. 40 (1). – P. 281–284.

[30] Mathai A. S. Ventilator-associated pneumonia: A persistent healthcare problem in Indian Intensive Care Units! / A. S. Mathai, A. Phillips, R. Isaac // Lung India. – 2016. – Vol. 33 (5). – P. 512–516.

[31] Leelakrishna P. A study of risk factors for catheter associated urinary tract infection / P. Leelakrishna, B. Karthik Rao // Int. J. Adv. Med. – 2018. – Vol. 5 (2). – P. 334–339.

[32] Catheter-associated urinary tract infections / P. Tenke, T. Mezei, I. Bőde, B. Köves // Euro Urol. Suppl. – 2017. – Vol. 16 (4). – P. 138–143.

[33] Дудкіна О. Л. Принципи інфекційного контролю в медсестринській практиці / О. Л. Дудкіна, Н. Б. Галіяш // Медсестринство. – 2016. – No 2. – С. 41–44.

[34] Уралбаєва Т. С. Досвід організації інфекційного контролю в дитячій лікарні / Т. С. Уралбаєва // Медсестринство. – 2019. – No 2. – С. 12–15.

[35] Hsu V. Prevention of health care-associated infections / V. Hsu // American Family Physician. – 2014. – Vol. 90, No. 6. – Р. 377–382. URL: https://www.aafp.org/afp/2014/0915/p377.html.

[36] Ferrelliand J. Sustainable hand hygiene efforts; a review of a successful campaign. / J. Ferrelliand, M. H. Di Cuccio // Infectious Disorders – DrugTargets. – 2013. – Vol. 13, No. 3. – Р. 169–176. DOI: 10.2174/1871526511313030004.

[37] Ярмак Т. В. Практика гігієни рук в лікувально-профілактичних закладах – запорука безпеки та здоров’я пацієнтів і медичних працівників / Т. В. Ярмак // International journal of education and science. – 2019. – Vol. 2, No. 2. – Р. 60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/intjeds_2019_2_2_47 (дата звернення 10.10.2021)

[38] Approaches to hand hygiene monitoring: From low to high technology approaches / N. Masroor, M. Doll, M. Tevens, G. Bearman // International journal of infectious diseases : official publication of the International Society for Infectious Diseases. – 2017. – Vol. 65. – Р. 101–104. DOI: 10.1016/j.ijid.2017.09.031

[39] Good hand hygiene by health workers protects patients from drug resistant infections. World Health Organization. Geneva, 2014. URL: https://www.who.int/news/item/02-05-2014-good-hand-hygiene-by-health-workers-protects-patients-from-drug-resistant-infections (last accessed 10.10.2021).

[40] Self-disinfecting surfaces and infection control / M. M. Querido, L. Aguiar, P. Neves [et al.] // Colloids and Surfaces B: Biointerfaces. – 2019. – No. 178. – Р. 8–21. DOI: 10.1016/j.colsurfb.2019.02.009.

[41] Cleaning and disinfection of environmental surfaces in the context of COVID-19. World Health Organization. Geneva, 2020 URL: https://apps.who.int/ iris/rest/bitstreams/1277966/retrieve (last accessed 10.10.2021).

[42] Effectiveness of a hospitalwide educational programme for infection control to reduce the rate of health-care associated infections and related sepsis (ALERTS)– methods and interim results / S. Hagel, K. Ludewig, J. Frosinski [et al.] // Dtsch. Med. Wochenschr. – 2013. – Vol. 138 (34–35). – P. 1717–1722.

[43] Hand hygiene: nurses' adherence after training / J. Graveto, R. Rebola, E. A. Fernandes, P. Costa // Revista brasileira de enfermagem. – 2018. – Vol. 71, No. 3. – Р. 1189–1193. DOI: 10.1590/0034-7167-2017-0239

[44] Martos-Cabrera M. B. Hand hygiene teaching strategies among nursing staff: A systematic review / M. B. Martos-Cabrera, E. Mota-Romero, R. Martos-García // International Journal of Environmental Research and Public Health. – 2019. – Vol. 16, No. 1. – Р. 3039. – DOI: 10.3390/ijerph16173039.

[45] Infection prevention and control practices observed by students of a medical college / S. Bahadur, J. Jan, A. Younas [et al.] // J. Rehman Med. Inst. – 2017. – Vol. 3 (1–2). – P. 39–46.

[46] Настанова з інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я. Одеса, 2020. URL: https://healthcenter.od.ua/wp-content/uploads/2020/10/nastanova.pdf (дата звернення 18.10.2021).

[47] Diamond F. Nurse manager oversight helps maintain hand hygiene standards / F. Diamond // Infection Control Today. – 2020. – URL: https://www.infectioncontroltoday.com/view/nurse-manager-oversight-helps-maintain-hand-hygiene-standards (last accessed 10.10.2021).