Порівняльна характеристика якості сну та артеріального тиску в медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у терапевтичних відділеннях та спеціалізованих відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19

Микола Мирославович Двуліт; Інна Яківна Криницька; Ольга В. Денефіль

Резюме. Під час пандемії COVID-19 медичні сестри працюють у безпрецедентних умовах, що зумовлює фізіологічний дискомфорт та емоційне напруження. Крім того, їх позмінна праця характеризується вимушеним зміщенням сну на денні години, скороченням його тривалості та зниженням якості, що може бути одним із факторів підвищення рівня артеріального тиску (АТ). Мета дослідження – вивчити частоту і вираження порушень сну та рівень АТ у медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у терапевтичних відділеннях та спеціалізованих відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19. Матеріали і методи. Усього у дослідженні взяло участь 56 медичних сестер терапевтичного профілю, із них 30 осіб працюють у терапевтичних відділеннях, а 26 – у спеціалізованих відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19. Для клінічної оцінки вираження інсомнії ми використали анкету суб’єктивного оцінювання сну. Вимірювання систолічного АТ (САТ) й діастолічного АТ (ДАТ) у мм рт. ст. проводили згідно зі стандартним протоколом за методом Короткова. Статистичну обробку даних проводили із використанням стандартних програмних продуктів обробки інформації Statistica 8.0. Результати. Порушення сну серед медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють у відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19, виявлено у 42,3 % опитаних проти 30,0 % респондентів терапевтичних відділень. Оцінка рівня АТ у медичних сестер показала, що хоча кількість респондентів із нормальним АТ вірогідно не відрізнялася у двох досліджуваних групах, оптимальний АТ був визначений у вірогідно меншої кількості медичних сестер, які працюють у відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19. При цьому кількість медичних сестер із високим нормальним АТ також вірогідно переважала у групі респондентів, які працюють у відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19. Щодо АГ, то дану патологію було діагностовано у 33,3 % медичних сестер терапевтичних відділень та 30,7 % медичних сестер спеціалізованих відділень, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19. Результати проведеного кореляційного аналізу показали позитивний зв'язок високої сили між рівнем АТ та інтрасомнічними порушеннями сну в медичних сестер обох досліджуваних груп. Висновки. Більш виражені порушення сну та вищі рівні АТ у медичних сестер, які працюють у спеціалізованих відділеннях, де надають допомогу пацієнтам із COVID-19, вказує на необхідність розробки і реалізації низки профілактичних засобів для медичних працівників, що залучені до надання допомоги пацієнтам із гострою коронавірусною хворобою для покращення якості сну та запобігання виникнення кардіометаболічних розладів

інсомнія, артеріальний тиск, гіпертензія, медичні сестри, COVID-19

[1] Забуга Ю. Ю. Досвід України у боротьбі з пандемією COVID-19 / Ю. Ю. Забуга // Питання боротьби зі злочинністю. – 2021. – Т. 42. – С. 52–59.

[2] Безпека праці та охорона здоров’я медичних сестер за умов пандемії COVID-19 / О. Буряк, О. Димчук, Т. Прокопенко, О. Колісник // Медсестринство. – 2021. – No 2. – С. 5–11.

[3] SARS, MERS and COVID-19 among healthcare workers: A narrative review / J. Xiao, M. Fang, Q. Chen, B. He // J. Infect. Public Health. – 2020. – Vol. 13 (6). – P. 843–848.

[4] Stress and anxiety among healthcare workers associated with COVID-19 pandemic in Russia / E. Mosolova, S. Chung, D. Sosin, S. Mosolov // Psychiatr. Danub. – 2020. – Vol. 32. – P. 549–556.

[5] Чабан О. С. Порушення сну: сучасні безпечні та ефективні методи корекції / О. С. Чабан // Здоров’я України. – 2021. – No 2 – C. 29.

[6] Бобко Н. А. Влияние нарушений сна на эффективность умственной деятельности и функциональное состояние хирургов в условиях суточных дежурств / Н. А. Бобко, С. П. Довгопола // Український журнал з проблем медицини праці. – 2020. – No 16 (4). – С. 293–301.

[7] Двуліт М. М. Характеристика якості сну, стресу та тривоги під час пандемії COVID-19 у медичних сестер терапевтичних відділень та медичних сестер, які працюють у відділеннях, де надається допомога пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19 / М. М. Двуліт, І. Я. Криницька // Вісник медичних і біологічних досліджень. – 2022. – No 1. – С. 21–27.

[8] Марущак М. І. Нове у дослідженні розладів сну / М. І. Марущак, Л. М. Мазур // Вісник медичних і біологічних досліджень. – 2020. – No 4 (6). – С. 158–160.

[9] Cognitive dysfunction in insomnia phenotypes: Further evidence for different disorders / M. Olaithe, M. Ree, N. McArdle [et al.] // Front Psychiatry. – 2021. – Vol. 12. – P. 688672.

[10] Calhoun D. Sleep disorders and hypertension risk / D. Calhoun // J. Hum Hypertens. – 2017. – Vol. 31. – P. 371–372.

[11] Полуэктов М. Г. Оценка распространенности нарушений сна среди больных неврологического стационара / М. Г. Полуэктов, И. М. Русакова, Я. И. Левин // Журнал неврологии и психиатрии. − 2009. − No 4. − С. 59−62.

[12] 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension / B. Williams, G. Mancia, W. Spiering [et al.] // Eur. Heart J. – 2018. – Vol. 39, No. 33. – P. 3021–3104.

[13] Буряковська О. О. Зв'язок між антигіпертензивною терапією та порушеннями сну у пацієнтів на гіпертонічну хворобу та при її поєднанні з цукровим діабетом 2 типу / О. О. Буряковська // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2020. – Т. 5, No 4 (26). – С. 124–130.

[14] Кондратюк В. Є. Взаємозв’язок якості сну у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються гемодіалізом, з мелатонінтворною функцією епіфіза / В. Є. Кондратюк, А.С. Петрова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2021. – No 3 (75). – С. 23–30.

[15] Перцева Н. О. Аналіз показників добового профілю артеріального тиску в пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу залежно від перебігу захворювання / Н. О. Перцева, К. І. Мошенець // Ендокринологія. – 2018. – Т. 23, No 4302. – С. 301–308.

[16] Dipper and non-dipper blood pressure 24-hour patterns: circadian rhythm-dependent physiologic and pathophysiologic mechanisms / F. Fabbian, M. H. Smolensky, R.Tiseo [et al.] // Chronobiol. Int. – 2013. – Vol. 30 (1–2). – P. 17–30.

[17] The severity of oxidative stress in comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and hypertension: Does it depend on ACE and AGT gene polymorphisms? / M. Marushchak, K. Maksiv, I. Krynytska [et al.] // Journal of Medicine and Life. – 2019. – Vol. 12 (4). – P. 426–434.